Нові твориЯк писати твори. 8–9 КЛАСИ
2. Підібрати цікавий фактичний матеріал, докази; з’ясувати значення термінів, які будуть використовуватися.
3. Написати вступ (приблизно 1/5 від усього обсягу твору). У вступі називається і характеризується тема, котрій присвячений твір, доводиться її важливість та актуальність. Наприклад, при описові улюбленого куточка міста (села, селища) можна сказати про свою любов до рідного міста (села), про захоплення природою, про необхідність кожній людині знати, поважати й оберігати свою «малу батьківщину», про свої спогади й асоціації, що викликає це місце; при описові пам’ятника архітектури вступом може бути розповідь про людину чи подію, на честь якої споруджено пам’ятник, про історичні події, що передували створенню пам’ятника, архітектурного ансамблю, про архітектурний стиль чи напрям, призначення будови, місце її знаходження, і роль значення; у творах на морально-етичні та суспільні теми у вступі можна вказати на проблему, яка зацікавила, на різні думки в суспільстві з приводу даної проблеми (теза й антитеза); у творі-оповіданні вступу може й не бути: тут найбільш цінним є оригінальний, несподіваний початок, який одразу зацікавлює читача. Традиційно оповідання починається експозицією (де, коли і що відбувається), потім іде зав’язка (виникає конфлікт, проблема, відбувається якась подія); у лінгвістичному творі вступом є сформульовані загальні положення (правила), які потім пояснюються, ілюструються прикладами.
4. Написати основну частину, в якій виділяються мікротеми (підтеми)
відповідно до пунктів плану, наявних ілюстративних матеріалів, фактів і до
казів, прикладів, робляться абзаци. Матеріал розміщується в логічній по
слідовності: події і факти взаємопов’язані, наступне пояснює, обґрунтовує
попереднє, висновок є лаконічним завершенням усього сказаного.
Необхідно прослідкувати, щоб зберігалися протягом усього твору засоби зв’язку в тексті (спільнокореневі слова, синоніми, займенники, сполучники, прислівники), щоб не було повторів однакових виразів, слів; не варто повторювати одну й ту ж думку в різних мікротемах (абзацах).
5. У висновку підсумовується, узагальнюється все сказане, з’ясовується його значення для автора твору, для суспільства; тут доречне вживання таких слів: отже, на мою думку, на мій погляд, на моє глибоке переконання; складається (складає) враження, виникає … настрій, коли я бачу …, у мене виникає почуття, викликають … емоції і под.
6. У творі бажано вживати цитати. Це можуть бути висловлювання великих людей щодо порушеної проблеми, народні прислів’я, уривки з віршів. Цитати мають бути невеликими, точними за змістом, розділовими знаками та авторством, вони не повинні переобтяжувати твір. Закінчувати творчу роботу цитатою не прийнято.
7. Написаний твір перечитується, редагується (перевіряється на відповідність темі, точність слововживання, відсутність фактичних помилок, дотримання стилю) та коригується (з’ясовується орфографічна та пунктуаційна грамотність, звертається увага на переноси, чергування у-в, і-й.
8. Твір переписується на чистовик і ще раз ретельно перевіряється.
Сторінка: 1 2
Словниковий пошук: твір
Сподобався твір?. Це не складно, зате не втратиш!