Нові твори«Все в тобі з’єдналося, злилося» (Про красу рідної мови)
Багато сучасних учених стверджують, що українська мова — одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити «мовну красу», коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості (їх ще називають засобами милозвучності), учені справді мають підстави стверджувати, що українська мова поряд із італійською є однією з найкрасивіших мов світу. Однак чи погодяться з таким твердженням англійці, для яких взірцевою є мова Дж.Г. Байрона, або німці, які впевнені в тому, що лише мова Й.В. Гете заслуговує на звання найкрасивішої? А може, фіни, мова яких послуговується дуже малою кількістю голосних звуків, що суперечить законам милозвучності, визнають свою мову негарною? Кожна національна мова — унікальна, самобутня, для кожного народу вона найкраща і наимиліша, а тому слід по-іншому розуміти мовну красу.
На мою думку, справжня краса мови полягає у вмінні нею користуватися, у дбайливому ставленні до неї, у прагненні кожного говорити правильно. Мова стає по-справжньому гарною і приємною лише тоді, коли той, хто говорить, сам отримує насолоду від неї:
- В словах ні іржі, ні олжі
- Не любить мова жива,
- Бо мова — це пісня душі,
- Покладена на слова.
- (Д. Білоус)
Рідна мова — завжди красива, бо є найбільшою духовною коштовністю народу, скарбницею його мудрості, яка передається від покоління до покоління із настановою берегти й плекати її.
- О місячне сяйво і спів солов’я,
- Півонії, мальви, жоржини!
- Море брильянтів, це мова моя,
- Це — мова моєї Вкраїни!
- (В. Сосюра)
Українська мова має дуже багато засобів для вираження найрізноманітніших почуттів, а найбільше — почуттів ніжності й любові. Саме тому поети завжди так захоплено відгукуються про неї, як, наприклад, співець мовної краси В. Сосюра. Ніжна українська мова пробуджує в нас найкращі почуття, вона освячена любов’ю до найдорожчих людей, вона завжди з нами, поки ми є на цьому світі, поки кохаємо й творимо добро, поки гніваємося й прощаємо, поки живе в нас потяг до творчості. У мові — усе життя нашого народу, все минуле й сучасне, увесь навколишній світ:
- Все в тобі з’єдналося, злилося
- Як і поміститися в одній!
- Шепіт зачарований колосся,
- Поклик із катами на двобій.
- Ти даєш поету дужі крила,
- Що підносять правду в вишину,
- Вченому ти лагідно відкрила
- Мудрості людської глибину.
- (В. Симоненко)
Однією з найважливіших запорук краси мови є її чистота. На жаль, не завжди ми дбаємо про правильне слововживання, вимову, побудову правильних висловлювань, які свідчать про чітке й логічне мислення, про те, щоб слова були зрозумілими для співрозмовника, якнайточніше розкривали наші думки та почуття:
- На все впливає мови чистота:
- Зір глибшає, і кращають уста,
- Стає точнішим слух, а думка гнеться,
- Як вітром розколихані жита.
- (Д. Павличко)
Як відомо, найбільше про чистоту та правильність мови дбають письменники — справжні «майстри слова», які, власне, і є творцями мовної краси. Однак по-справжньому красивою мова буде лише тоді, коли це намагатиметься робити кожний із нас, адже чистота мови означає чистоту думки й почуттів її носія, а отже, і народу в цілому. З перших хвилин життя людина потрапляє у світ неповторної рідної мови, яка супроводжує її протягом усього життя. Кожне слово, кожен звук рідної мови — найкрасивіші, тож нехай ця краса ніколи не в’яне і викликає у нас почуття гордості щоразу, коли звучить наша українська мова — одна з наймилозвучніших мов світу.
Рекомендовані твори:
- Білоус Дмитро. Невигадана історія. Пісня душі. «Рідна мово, ти ніжний цвіт…»
- Олесь Олександр. «О слово рідне! Орле скутий!..»
- Павличко Дмитро. Із циклу «Рубаї»
- Рильський Максим. Мова.
- Симоненко Василь. Моя мова.
- Сосюра Володимир. О мова моя!