Вивчення епічних творів світової літератури

Розміщено від Tvir в Вторник 25 мая

Епос (грецьк.слово, розповідь) — оповідний рід літератури. Програма пропонує для вивчення учням загальноосвітньої школи твори різних літературних родів. Кожен з них має своє визначення і особливості, які й зумовлюють різні підходи до їх осягнення. Отже, бачення і розуміння особливостей кожного літературного роду необхідні для його ефективного дослідження. На відміну від лірики, де «навколишня дійсність зображається шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора», драми, яка «зображає дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів», в епосі подається «об’єктивна картина навколишньої дійсності’» . Чітка визначеність епічного твору криється у його оповідному характері. Оповідна основа епічного твору настільки сповнена естетичною енергією, що виникає потреба осмислити роль оповідача у його структурі, який може виступати від першої або третьої особи, у якості персоніфікованого оповідача, виокремленого від особи автора та ін. Кількість оповідачів, наявність різних поглядів — ознака спрямованості епосу до максимальної об’єктивності. Різноманітність форм оповіді свідчить про багаті художні можливості епосу, в якому осягається світ у його багатогранності, складності та єдності.

Теоретична основа вивчення епічних творів у школі грунтується на положеннях, які висвітлені у літературознавстві та психолого-педагогічних науках. Вони і були враховані під час розробки критеріїв добору епічних творів для шкільних програм.

У програмах «Зарубіжна література» (2001) представлено майже всі великі, середні та малі епічні жанри. Серед великих — романи: Віктора Марі Гюго «Собор Паризької Богоматері», Михайла Лєрмонтова «Герой нашого часу», Стендаля «Червоне і чорне», Федора Достоєвського «Злочин і кара», Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»; епопеї: «Людська комедія» Оноре де Бальзака, «Війна і мир» Льва Толстого та ін. Середні жанри, зокрема, репрезентують повісті: Оноре де Бальзака «Гобсек», Дж. Д. Селінджера «Над прірвою у житі», Миколи Гоголя «Шинель»; епічні поеми: Гомера «Іліада» та «Одіссея», Миколи Гоголя «Мертві душі». Найрізноманітніше представлені малі жанри: казки, новели, оповідання та ін.

Робота вчителя з епічним твором охоплює три етапи: підготовчий, виконавчий, підсумковий. На підготовчому етапі учитель має у логічній послідовності виконати таку роботу:

  • Знайти у чинній шкільній програмі планову тему, звернувши особливу увагу на вказівки у дужках. Наприклад: 9 клас. Тема: «Собор Паризької Богоматері» (ключові епізоди) (4год.). У перших дужках зазначається, що вчитель сам обирає головні епізоди роману, які обов’язково мають прочитати учні і підготуватися до їх аналізу. У наступних дужках зафіксовано кількість годин, відведених на вивчення ключових епізодів твору.
  • Вивчити анотацію до теми і визначити, на що потрібно звернути увагу під час читання художнього твору.

Скажімо, в анотації до теми «Собор Паризької Богоматері» подано основні положення, які обов’язково мають бути розглянуті протягом чотирьох уроків, що відведені на вивчення ключових епізодів роману, а саме: «Реальні факти та їх романтичне осмислення в романі. Особливості змалювання боротьби добра і зла, гуманістичний пафос співчуття жертвам людської та соціальної несправедливості у творі. Життєві долі Есмеральди, Квазімодо та Клода Фролло. Багатогранність теми кохання. Образ Собору; розмаїття описів у романі. Антитеза як основний прийом побудови твору. Історичний колорит.

1)         Уважно, з олівцем у руці, перечитати художній твір. Відповідно до анотації програми зробити позначки, вставити закладки, виписати необхідні цитати.

2)         Звернутися до календарно-тематичного плану, який був складений на початку навчального року, і, якщо з’явилася нова інформація, доопрацювати його. Наприклад: до теми «Собор Паризької Богоматері» у рубрику «Наочність та ТЗН» додати запис: Мюзикл «НотрДам де Парі», пісня «Ес-меральда «. До теми «Фауст » у рубрику «Література до уроку» додати монографію: Шалагінов Б.Б. «Фауст».

3)         Звертаючись до визначеного у рубриках календарно-тематичного плану матеріалу, вивчити літературу до програмової теми, підготуватися, якщо потрібно, до читання текстів напам’ять, дібрати наочність. У кабінеті літератури, окрім наочності, яка спланована у календарно-тематичному плані до кожної теми, має бути загальна наочність до вивчення епічних творів. Важливо, наприклад, підготувати або використати існуючі таблиці для засвоєння літературознавчих понять, вони будуть потрібні протягом вивчення епосу та епічних жанрів. Наприклад2:

Епос і епічні жанри

 4)        На підставі календарно-тематичного плану скласти план або плани уроків відповідно до кількості годин, які визначені програмою, і, використовуючи матеріал, запропонований у календарно-тематичному плані, написати конспект.

5)         Ефективність уроку літератури залежить не тільки від першої умови — написання плану-конспекту, який би відповідав усім вимогам до нього методичної науки, а й не менш важливої умови-якісної його реалізації. Для цього на завершальній стадії підготовчого етапу вчитель має вивчити конспект і продумати різні його інтерпретації, ще раз переглянути художній текст, щоб легко і швидко зорієнтуватися у ньому на уроці.

Виконавчий етап — реалізація запланованої вчителем роботи на уроці, а підсумковий — самоаналіз виконаної роботи.

Етапи роботи вчителя з епічним твором потрібно відрізняти від етапів вивчення художнього твору взагалі та етапів вивчення епічного твору зокрема.

Розглянемо узагальнену схему. Підсумкові заняття.    роботи. ворчі усні та           

письмові роботи. Ц схему можна ефективно використовувати відповідно до чинних програм, якщо:

  • твір вивчається монографічно (як-от: Михайло Лєрмонтов. «Герой нашого часу», Стендаль. «Червоне і чорне», Федір Достоєвський. «Злочин і кара» та ін.), доцільне поетапне вивчення;
  • пропонуються ключові епізоди (наприклад: Віктор Марі Гюго. «Собор Паризької Богоматері», Микола Гоголь «Мертві душі» (т. 1 та ін.); учитель на власний розсуд обирає необхідні етапи, але такі, які сприятимуть розв’язанню проблем, визначених в анотації програми; якщо пропонується вивчати твір оглядово (скажімо: Чарлз Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста»; Кнут Гамсун. «Пан» та ін.), то доцільно звернутися до кожного етапу вивчення твору, але реалізувати їх частково, а саме: викласти головну тезу кожного етапу, підтверджуючи домінантними уривками з художнього тексту. У методичній науці визначені за змістом і методикою реалізації кожен з етапів. Але, хоч які б умови висувала програма, хоч які б прийоми вчитель застосовував до вивчення художнього тексту, хоч які б етапи обирав, важливо, щоб були окреслені та сприйняті визначальні особливості твору. А це відбувається поступово, бо знання літературознавчого матеріалу накопичуються від класу до класу. Тому спочатку настає розуміння й засвоєння у тісному взаємозв’язку окремих елементів епічного твору, а з часом і цілісної картини художнього тексту.
  • Поступово вчитель, враховуючи знання психолого-педа-гогічних наук, вік учнів, визначає методичні прийоми для розв’язання проблем, які сприятимуть ефективному вивченню епічних творів.

Л. Ф. Мірошниченко, доктор педагогічних наук

 



Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru