Мене з самісінького дитинства приваблювала професія вчителя. Так добре було розсадити ляльок і щось їм розказувати, а потім ставити в журнал оцінки. Здавалося, що це так просто. Але коли пішла до школи, то побачила, який нелегкий вчительський хліб. Моя перша вчителька - людина надзвичайна. Вона добра, щира, справедлива. Усі свої сили, знання і час віддає Валентина Никифорівна нам, дбає про те, щоб ми стали освіченими і добрими людьми. Як і вона, я хочу в майбутньому віддавати тепло і доброту своєї душі дітям, мрію теж стати вчителькою молодших класів. Мені здається, що справжній вчитель - це людина, яка має не тільки глибокі знання, а ще вміє спілкуватися з дітьми, виховувати їх чесними, працьовитими, добрими. Тому ідеалом для мене залишається моя перша вчителька, з якою ми почали читати, рахувати і писати. Я сподіваюся, що теж зможу знайти спільну мову з учнями, якщо буду їх поважати, прислухатися до їхніх думок, завжди намагатимуся зрозуміти своїх вихованців.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Твір-роздум (мініатюра): Чому я хочу стати вчителем. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

Моя хата скраю (розкриття змісту фразеологізму)

Могло бути інакше (за твором Євгена Гуцала «Лось»)

Засудження тоталітарної політики в памфлеті І. Багряного «Чому я не хочу вертатися до СРСР»