Твір про творчість М. Вороного

Твір розміщено в Зразки шкільних творчих робіт від Tvir в Вторник 19 января

Початок літературної діяльності М. Вороного припадає на роки навчання в Харкові і Ростові. Перший вірш «Не журись, дівчино» з’явився в 1893 році у журналі «Зоря». З того часу твори М. Вороного часто друкувалися в періодичних виданнях, альманахах. І лише 1911 року вийшла збірка творів М. Вороного «Ліричні поезії», а у 1913 — збірка «В сяйві мрій». У Катеринодарі були надруковані твори «Євшан-зілля» (1917), а в Черкасах — «Поезії» (1920). Деякі свої погляди на літературу М. Вороний сформулював і виклав на сторінках «Літературно-наукового вісника» (1901). Закликаючи письменників узяти участь в альманахові «З над хмар і з долин», він просить надсилати йому твори «хоч з малою ціхою оригінальності, з незалежною свобідною ідеєю, з сучасним змістом… де б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю незглибною таємністю». Яке роздолля прагне дати поет для вільної критики!

Адже ці слова-звернення можна тлумачити по-різному. Чомусь більшість не хотіла бачити, що у митця єдине бажання — показати українському читачеві взірцевий альманах, щоб там були твори, які можна поставити врівень з кращими європейськими зразками. У своєму зверненні, у листах до багатьох авторів М. Вороний просить надсилати твори високого естетичного звучання, витонченої, досконалої форми, поета начебто менше цікавив їх соціальний, громадянський бік. Могло здатися, що Вороний закликав до втечі від реального життя. Саме так дехто й сприйняв цей виступ М. Вороного. С. Єфремов назвав його маніфестом українського модернізму. А вульгарно-соціалогічні дослідники схильні вважати, що тут Вороний проголошував гасло «чистого» мистецтва, «його вустами говорить інтелігент буржуазного типу, що хоче втекти від реального життя, від боротьби в світ містики і фантазії». Звичайно, можна сприйняти орієнтаційно прохання упорядника надсилати до альманаху твори, в яких дихає «справжня запашна поезія», яка не «переспівує старі збиті співи… з харчанням, притичинами й свистом, а вільна та чиста штука», на «естетичний бік творів має бути звернена найбільша увага». Майбутній альманах має дати читачеві спокій, відпочинок «для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента», нести любов і тиху радість «для його озлобленої, змученої душі». Саме звідси й випливає — «апологет українського декадентства», проповідник «чистого» мистецтва.

І. Франко назвав Вороного «ідеалістом непоправним», який вимагає від авторів:

  • Пісень давайте нам, поети,
  • Без тенденційної прикмети,
  • Без соціального змагання,
  • Без усесвітнього страждання,
  • Без нарікання над юрбою,
  • Без гучних покликів до бою…

У відповідь на «Послання» М. Вороний написав вірш «Іванові Франкові», в якому ще раз здекларував власні яогля-ди на поезію і завдання поета. Не кликав він художників до втечі в позахмарні світи. Поет вважав, що справжнє мистецтво мусить єднатися з боротьбою за щастя людини, за її гармонійний розвиток, за духовне зростання:

  • О, ні! Я, взявши в руки зброю,
  • Іду за генієм до бою.
  • Рубаюсь з ворогом, співаю,
  • В піснях до бою закликаю
  • Всіх тих, що мляві га недужі,
  • Чи під укриттям сплять байдужі

Справжній тает, на думку М. Вороного, не має права «тояти осторонь оточуючої дійсності. Його «душа бажає скинути пута», «бажає ширшого простору», шукає відради і забуття. «Життя брудне, життя нікчемне забути і пізнать надземне». Тільки слова високої поезій яка народжується за незалежними законами творчості, «тягар життя скидають і душу раєм надихають»,- тільки така поезія не лишає людину байдужою. Не кликав М. Вороний тікати від реального життя в світ містики, не проповідував безідейності в мистецтві.

Немає підстав вважати, що І. Франко гостро засудив М. Вороного. Правильні висновки, на нашу думку, зробив Г. Вервес: «В нас немає підстав твердити, що заклики Вороного про чисте небо поезії, розширення її виражально-емоціональних засобів сприймалися І. Франком як декадентські. Нічого подібного в статті «Принципи і безпринципність», і у вступі до поеми «Лісова ідилія», присвяченої Вороному, переважають скоріше роз’яснювальні ноти…».

 

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Твір про творчість М. Вороного. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • М. Вороний — перший декларатор ідей і форм українського символізму
  • Проблема історичної пам’яті народу в поемі «Євшан-зілля»
  • Цикл творів з циклів М. Вороного «За брамою раю» і «Разок намиста»

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    загрузка...

    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2013 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru