Нові твориТвір По творчості А. А, Ахматовій
На рубежі сторіч, напередодні Жовтневої революції, в епоху, вражену двома світовими війнами, у Росії виникла й зложилася одна із самих значних у всій сучасній світовій літературі “жіноча” поезія - поезія Ганни Ахматовій. По вираженню А. Коллонтай, Ахматова дала “цілу книгу жіночої душі”. Вона “вилила в мистецтві” складну історію жіночого характеру, виявилася відкривачем обширеної і невідомої до того в поезії області. При цьому Ахматова завжди залишалася поетом традиційним, що поставив себе під прапор російської класики, насамперед Пушкіна. “Велика земна любов” - от рушійний початок всієї її лірики. Вірші Ахматової - не просто міркування про любов, не фрагментарні замальовки; гострота поетичного бачення сполучена з гостротою думки:
- Я па сонячному сході
- Про любов співаю,
- На колінах у городі Лободу полю.
Але любов у віршах Ахматової не тільки щастя, дуже часто це страждання, катування, болісний, хворобливий злам душі. Почуття, саме по собі гостре і надзвичайне, одержує додаткову трагічну наповненість. Уже в найперших віршах Ахматової живе не тільки кохання-обожнювання. Вона часто переходить в іншу, любов-жалість:
- Про ні, я не тебе любила,
- Палила солодким вогнем,
- Так поясни, яка сила
- В сумному імені твоєму.
Це співчуття, співпереживання, жаль робить вірші Ахматової справді народними, епічними. Крім того, у її віршах живе ще одна любов - до рідної землі, до Батьківщини, до Росії:
- Не з тими я, хто кинув землю
- На розтерзання ворогам,
- Їхніх грубих лестощів я не вщемлю,
- Їм пісень я своїх не дам.
Любов до Батьківщини в Ахматової не предмет аналізу, міркуванні або розрахунків. Буде вона - будуть життя, діти, вірші. Ганна Ахматова прожила довге й щасливе життя. Хоча чи можна говорити так про жінку, чоловік якої був розстріляний, а син переходив з в’язниці в посилання й назад, що майже завжди жило в бідності й у бідності вмерла, пізнавши всі позбавлення, крім позбавлення Батьківщини?
Я думаю, що можна, тому що вона була поет: “Я не переставала писати вірші. Для мене в них - зв’язок моя із часом, з новим життям мого народу… Я щаслива, що жила в ці роки й бачила події, яким не було рівних”.
Сподобався твір?. Це не складно, зате не втратиш!