Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу - «Велесовою книгою». Вона була знайдена в хаті білого офіцера. «Велесова книга» має вигляд пронумерованих дощечок, на яких вирізаний текст. Деякі дощечки «Велесової книги» розповідають про життя праслов’янського народу у давні часи, коли території, на яких жив праслов’янський народ, постійно займали різні кочові племена - кімерійці, скіфи, сармати. Вони поневолювали праслов’ян, грабували і вбивали людей. Але праслов’яни не хотіли коритися кочовикам, тому вони верталися звідти, куди втікали і куди їх вивозили загарбники.
Далі весь твір…

Привіт, Володя! ( твір-лист). Нарешті одержав від тебе лист і довідався, як ти проводиш канікули. Я теж багато читаю. Востаннє я прочитав те оповідання, що ти мені радив, - “Рыцарь вася” Б. Васильєва. Ти просиш написати, чи сподобався він мені, Не те слово! Він захопив і вразив мене. Мені здається, що це оповідання про те, що навіть самий звичайний хлопчик може бути лицарем. Для цього йому не потрібно славетне ім’я й дзвінка збруя. У Васі є саме головне - доброта, шляхетність і безкорисливість. Знаєш, я вже кілька днів ходжу під враженням цього оповідання, тому більше сьогодні ні про що писати не хочеться. Напиши, будь ласка, згодний ти з моєю думкою про оповідання або думаєш по-іншому. Чекаю відповіді. Ігор.
Далі весь твір…