«Інститутка» - це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпач-ки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой - освічена поміщиця. «І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!» - це враження від зовнішності панночки. Але яке її внутрішнє обличчя? Це егоїстична людина, що відчувається, наприклад, у сцені відбору інституткою наймички. Цим контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом панночки авторка зобразила суперечність між охайністю, зовнішньою культурою переважної більшості дворян та їхнім мерзенним нутром. Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про і події в повісті веде Устина. Це проста селянська дівчина. «Я весела», - каже вона про себе. За вдачею вона лагідна і життєрадісна. Дівчина всім бажає добра і щастя. її душа відкрита до всього прекрасного. Устина любить сонце, квіти. їй хочеться вирватись з неволі: «Весело бачити степ, поля красні…1 Любо на волі дихнути! Коли б воля, заспівав би…» Але Устина тільки мріє про свободу, вона покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої інститутки. Навіть після того, як панночка її побила, вона не тримає зла на неї, а тільки дивується. Добра дівчина все прощає.
Далі весь твір…

У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав бор-цом за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну Творчість. Шевченків «Кобзар», «Записки мисливця» Тургенє-ви, «Мертві душі» Гоголя були основними джерелами творчості молодої письменниці. Вони виробили у неї переконання, Що неволя - це рабство, з яким треба боротися. Тяжко живеться кріпакам і на Україні, і в Росії. Ось чому Марко Вовчок і розпочала свою творчість антикріпосницькими оповіданнями і повістями. Популярність творів Марка Вовчка визначалась умінням письменниці піднести в своїх творах основні питання боротьби з кріпосництвом. Т. Г. Шевченко назвав письменницю «ясною зорею» в літературі, «обличителем жестоких людей». Тему тяжкого життя жінки-кріпачки розвинув в своїй творчості геніальний поет України Т. Г. Шевченко. Марко Вовчок розробила цю тему в прозі й вивела в своїх творах правдиві образи кріпаків, які мріяли про краще життя, боролися протии кріпосників.
Далі весь твір…