Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева втратять своє пишне оздоблення й відкриють свої віти холодним дощам і хуртовинам. Повільно кружляється в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, начебто задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохами порохнявого пенька вишикувалися в ряд стрункі опеньки. Тут їх сила-силенна, і всі так і просяться в кошик. Трава пожовкла й нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличуть, нагадуючи востаннє, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світлий сум, і ми сумуємо й думаємо про сенс життя й своєму призначенні на цій дивній землі.
Далі весь твір…

В. Сєров.   “Дівчинка з персиками. Картина “Дівчинка з персиками” - один з перших добутків В. А. Сєрова. На картині зображена дочка відомого промисловця й купця Сави Мамонтова - Віра Мамонтова. Засмагла дівчина пильно дивиться на глядача з полотна. У неї великі й темні очі з таємним вогником. Можна подумати, що дівчина задумала якусь витівку, здається, що в серйозно стислих губах таїться натяк на лукавство. Вся картина залита сонячним світлом, і створюється враження, що тільки рама заважає йому вилитися. Світло заливає всю кімнату, грає різнобарвними відблисками на стіні, на меблях, на свічнику, що видніється праворуч, на срібному ножі, що лежить на білосніжній скатертині. Загальне тло картини холоднувато-блакитнувате, тому дуже чітко виділяється смаглява особа дівчини, яскраво контрастують теплі тони червоного банта на грудях, що лежать на столі свіжі персики й листи. Вся картина насичена енергією, рухом, молодістю, все дихає свіжістю. Навіть поза дівчини виражає нетерпіння, начебто вона на кілька секунд присіла за стіл. Картина “Дівчинка з персиками”, написана в 1887 році, уразила тодішню Москву, але по закінченні більше 100 років вона так само дивує новизною й заворожує своєю поривчастістю в сполученні зі спокоєм і шляхетністю.
Далі весь твір…

Твір для  п’ятого класу. Недавно в мене з’явилася сестричка Настя, їй 3 місяці. Вона дуже маленька й дзвінкоголоса. На голові в неї замість волось ще легкий пушок, тому вона схожа на курча. Ока в неї величезні, темні, коли дивишся в них, здається, що падаєш у їхню глибину. Брови вона часто супить, вони в неї рідкої й світлі, а вії величезні, пружні. Коли Настя посміхається, на правій щічці в неї з’являється ямочка. У Насті ще немає зубів, тому в неї видні тільки рожеві ясна. Носик у неї маленький, небагато підійнятий, іноді вона дуже смішно його морщить. Настя вже розрізняє нас по голосах і дуже радується, коли я підходжу й граю з нею.
Далі весь твір…

Твір для шостого класу. Людина - це частина природи. У результаті розвитку цивілізації людина стала сильніше й поставив себе вище природи. Чи вправі він так робити? Адже харчується він плодами земними: спустошує надра землі; вырубывает лісу - фільтри повітря; дихає киснем, викидаючи в атмосферу тонни шкідливих хімічних речовин; п’є воду, у яку зливаються заводські відходи; харчується продуктами, вирощеними на отруєній землі. Чи часто хто-небудь із нас замислюється, а чи надовго вистачить земних ресурсів при такім їх безладному й інтенсивному використанні?
Далі весь твір…

Я живу з  батьками у великому новому будинку на сьомому поверсі. Переїхали ми сюди недавно, але вже звикли до нового приміщення: воно набагато краще колишнього.

Коли входиш у квартиру, відразу виявляєшся у великій і просторій прихожей. Біля однієї стіни - вішалка й шафа, біля іншої - трюмо. Поруч - двері в кухню, а з іншого боку, праворуч, вхід у нашу кімнату й спальню батьків. Дитяча кімната в нас простора й світла, з виходом на лоджію. Господарюємо в” детской ми із братом удвох. У нашій кімнаті коштують два ліжка: моя й Митина. Лівий кут займають платтяну шафу й шафу для іграшок і книжок. У нас гарна бібліотека, де зібрані самі цікаві книжки. Біля стіни, праворуч, коштують письмовий стіл із книжковими полками й тумбочка для магнітофона й телевізора. За письмовим столом я роблю уроки, малюю; чесно говорячи, він не завжди виглядає охайно, тому мама іноді гнівається на мене. На книжкових полках коштують підручники й книжки із серії “Дитяча енциклопедія”, які я час від часу люблю перегортати. Серед книг є небагато вільного місця, там у мене лежать- гарні камінчики, знайдені в горах, гірська осока, листи різних рослин з Никитского ботанічного саду. Все це акуратно розставлено, і щоранку, відкриваючи ока, я бачу цю красу, що нагадує, що літо незабаром повернеться й ми всією сім’єю знову поїдемо до ласкавого моря. Ще в нашій кімнаті багато іграшок, які я подарував Мите, але він ніяк не звикне до того, що їх потрібно забирати. Тепер ви представляєте, як виглядає моя квартира. Приходите до нас у гості й побачите, як у нас чисто й затишно.
Далі весь твір…