В одному зі своїх ліричних віршів А. С. Пушкін запитував: Дарунок даремний, дарунок випадковий Життя, на що ти мені дана? Так поет намагався зрозуміти зміст свого життя, що здавався йому неясним, темним. Сьогодні ми впевнено говоримо, що сенс життя великого Пушкіна полягав у створенні неперевершених зразків поезії, прози, драматургії, епістолярного жанру. Нерідко відбувається саме так, і неясне самій людині стає зовсім ясним його віддаленим нащадкам. Питання про сенс життя раніше або пізніше встає перед кожною людиною, і неважливо, у зв’язку із чим виникає це складне питання. Важливо інше - як людина відповість на нього, адже від цієї відповіді буде залежати дуже багато чого. Про сенс життя люди замислювалися ще в сивій давнині. З тих пор пропонувалося так багато пояснень, що їх неможливо пере честь. “Сенс життя в служінні Богу”, - затверджували християни. “Сенс життя в служінні батьківщині”, - говорили мудреці античності. “Сенс життя в суспільно - корисній праці”, - затверджували батьки-правителі з нашого недавнього минулого. Невже всі ці твердження помилкові? Ні, але в кожному з них, узятому окремо, утримується лише частка істини. Питання про сенс життя можна вважати одним з головних питань, що коштують перед людством.
Далі весь твір…

По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть.

Перший - золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття - срібний. Люди срібного століття були войовничими, жорстокими й гордими. Вони не приносили жертв богам, за що боги їх і знищили.
Далі весь твір…

Як часто люди мріють про вічність, вічність почуттів, життя. Про вічність почуттів ми говоримо, коли маємо на увазі їхня властивість “відвідувати” різні покоління людей, але вони не вічні, коли мова йде про життя людства, навряд чи вічної. Вічність тікає від нас із вічною швидкістю, тому нам не дане її піймати. У цьому ми ще раз переконуємося, коштуючи на пероні вокзалу шкільного років чекаючи поїзда життя. Коли ми ще сиділи в залі чекання вокзалу, думали, що так буде вічно, адже десять років не так вуж мало, особливо, якщо в каталозі твого минулого всього 7 років. Але час має дивна властивість тікати від людини зі скаженою швидкістю, коли його життєва бігова доріжка невблаганно стає коротше.
Далі весь твір…

З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Та й саме життя ніби підказувало, як мають складатися ці стосунки: Адам орав, Єва пряла. На жінці завжди трималася хата, діти. А чоловік мав здобувати їжу на кожен день. Та минали століття, і все значно ускладнилося. Нині жінка не обмежує свою діяльність лише родиною. Вона прагне зробити кар’єру науковця, керівника, і часто їй це вдається не гірше, ніж чоловікові. З’ясувалося, що сучасна жінка може бути не тільки чарівною, вихованою, освіченою, але й здатною виконувати традиційно чоловічу роботу інтелектуально, а у деяких випадках вона виявилася більш стриманою, дипломатичною і в той же час більш цілеспрямованою. Здавалося б, цьому слід лише радіти. І все ж залишаються серйозні питання. Адже в жінки була і є велична роль - народжувати і виховувати дітей.
Далі весь твір…

Останнім часом у пресі з’явилося багато публікацій на молодіжну тематику. Кожний прагне висловити свою точку зору з приводу орієнтирів на майбутнє. Важко мріяти про майбутнє в умовах економічної нестабільності і соціальної незахищеності. Можливо тому мої ровесники прагнуть не знайти свій шлях, а знайти собі прожитковий мінімум. Особливо лякають мене судження дівчат. Недавно я прочитав міркування моєї ровесниці про подальший шлях і вжахнувся прочитаному. Дівчина Таня написала, що її не приваблює думка про навчання, бо на роботу все одно не влаштуєшся, що вона тікає з дому, щоб не чути, як бідкається мати з приводу нестачі грошей. Тому весь вільний час дівчина проводить з друзями в парку. Я не погоджуюсь із Танею. Більшість моїх друзів теж підтримує мене. З одного боку нам, хлопцям, легше. Підеш в армію, відслужиш, а там дивишся - щось зміниться в державі. А якщо подивитись по-іншому, то ми відповідаємо і за долю держави, і за долю дівчат, бо нам захищати Вітчизну, нам піднімати економіку. Я не применшую ролі жінки в суспільстві, але вважаю, що у жінки ще відповідальніше призначення - виховувати дітей.
Далі весь твір…