Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк - відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів бути ще одним співцем жалоби над стражданням рідної землі. Саме тому автор аналізує, часом надто критично, творчість попередників - О. Олеся, М. Вороного, В. Винниченка й інших, - і розуміє, що причини занепаду і поневоленого становища нашої держави лежать значно глибше політики, їх треба шукати аж на рівні історії нації, її культури та літератури зокрема. Тому кожна думка Євгена Маланюка є не тільки високо художньо оформленою, але й обґрунтованою.
Далі весь твір…

Серед умінь і навичок, які повинен набути учень п’ятого класу на уроках зарубіжної літератури, особливу увагу приділяють умінню усно та письмово переказувати текст (докладно, стисло, вибірково), встановлювати зв’язки між подіями твору, характеризувати персонажів (головних і другорядних) на основі їхніх вчинків, знаходити в тексті зображувальні та виражальні засоби мови, пояснювати їхню художню роль. Такі навички допомагають учневі краще розуміти художній твір, розширюють його читацький досвід, прищеплюють уміння самостійно осмислювати мистецьке явище. Однак формування таких навичок справа нелегка і лише за умови постійного тренування можна досягти результату. Написання твору дає змогу розвивати ці навички, працювати послідовно, поступово ускладнюючи вид завдання. Теми, які пропонуються у п’ятому класі, враховують саме послідовність набуття навичок аналізу художнього твору: від власне переказу окремих епізодів до їх порівняння, аналізу зв’язків, характеристики героїв, художніх засобів виразності.