Слідами кохання

Твір розміщено в Шкільні твори для 4 класу від Tvir в Вторник 5 апреля

Любові на світі більше, ніж думають люди. Але через те, що вона потай народжується і тихцем у зітханнях чи сльозах умирає, менше гадається і менше говориться про неї. І тільки пісня не соромиться вечорами розкривати людям чари їхньої молодості, свято і муку душі, тривогу довірливого серця і чорну розлуку чи зраду. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині’, як швидко сіра буденщина розхлюпала його чашу кохання. А було ж воно, було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі, не так бентежно тривожиться в тиші прочахле серце, і не таким широким і радісним здається примерклий світ?

А поглянеш на розсипані хатки, на завіяні снігом лужки та діброви, на мовчазні під  місяцем верби, на притихлі садочки й криниці, згадаєш петрівчанські стіжки і копиці, скрипливі ворота чи підведені тінями тини — і звідусіль сколихнеться, оживе чиєсь кохання. Отак від хати до хати, від стежки до стежки будеш, іти давніми чи свіжими слідами його, будеш неждано стрічатися з ним, як он з тією парою, що йде закутана одним кожухом.

Степан Васильович поглядає на те диво і посміхається, а Христина чомусь зітхає. І не важко збагнути, чому зітхається дівчині місячними вечорами. «Нема того, що любила?»- жартома запитує Степан Васильович. «Нема». Христина довірливо поглянула на вчителя і знову зітхнула. Степан Васильович зачудувався і одвертими словами, які в тайниках душі приховує молодість, і тим, що любов уже полонила, затуманила оце миловидне моло-дюсіньке дівча, яке ще донедавна, певне, в ляльки бавилося. І вчитель, випадково зустрівши на вулиці дівчину, з усією молодою приязню співчуває Христині, бажаючи їй тільки добра. Хай і .вона, завмираючи від щастя, стріне на якомусь містку свою сподівану долю, і хай суджений під зорями на руках понесе своє серденя, нашіптуючи йому найкращі слова, і хай не зав’яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою.  (М.Стельмах)

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Слідами кохання. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru