Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю. У творчості поета любов до землі переплітається з почуттями до коханої, з любов’ю до праці. Любов поета до рідного краю бринить-виспівує пахощами квіту, дзвінкоголоссям природи. Лірик не просто милується рідними полями, луками, лісами - він бачить на своїй землі людину-трудівника, чия праця продукує добробут і злагоду. Поезія «Троянди й виноград» - це відчуття радості праці і краси: Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку - і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м’яти.

Краса природи рідної землі і творча праця людини можливі тільки за умов миру. Повернемось до воєнного лихоліття і побачимо, що в поезії «Слово про рідну матір» Рильський благословляє землю, по якій ходив колись Тарас, на борню проти ворога. Поет вірить, що чисте серце нашого народу не можна здолати чорною злобою.

• Ø Ні! Сили на землі нема І сили на землі не буде, Щоб потягти нас до ярма, Щоб потоптати наші груди…
• Ø Наша сила - сила народу - в благословенних сторінках історії, в життєдайних криницях цілющої води, в мудрості дружби.

О земле рідна! Знаєш ти Свій шлях у бурі і негоді! Стає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясноводі… Образ рідної землі зливається з образом народу - трудівника і захисника. В той же час рідна земля для поета - це природа, яка дає наснагу для роботи, яка милує око під час відпочинку. Поет впевнений, що за будь-якої цивілізації не можна прожити без любові до замріяності полів, таємничості лісів, щебетання пташок. Недаремно у вірші «Діалог» звучить протест проти обмеженості:

• Як же так убого ви живете,
• Чом так занепали ви, скажіть,
• Щоб у дні космічної ракети
• Солов’я не в силі зрозуміть?

Поезія Максима Рильського - це життєдайне джерело краси і радості людини, яка живиться соками рідної землі, яка прикрашає рідну землю, яка вбачає своє теперішнє і майбутнє в єдності з рідною землею.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Шкільний твір на тему Поетичне вираження любові до землі в поезії М. Рильського. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

Максим Рильський має великі заслуги в розвитку українського вірша

Розкриття у творі І. Франка «Захар Беркут» одвічних проблем честі та зради

Головні мотиви поезії А. Малишка довоєнних літ