Наприклад, вражений загибеллю Весніна, Бессонов винить себе в тім, що через свою нетовариськість і підозрілість він перешкодив зложитися між ними дружнім відносинам («такими, як хотів Веснін, і якими вони повинні бути»). Або Кузнєцов, що нічим не міг допомогти розрахунку, що гине на його очах, Чубарікова, що терзається пронизливою думкою про те, що все це, «здавалося, повинне було відбутися тому, що він не встиг зблизитися з ними, зрозуміти кожного, полюбити…». Розділені нерозмірністю обов’язків, лейтенант Кузнєцов і командуючий армією генерал Бессонов рухаються до однієї мети - не тільки військової, але й духовної. Нічого не підозрюючи про думки один одного, вони думають про одне й те саме і в одному напрямку шукають істину. Обидва вони вимогливо запитують себе про мету життя і про відповідність їй своїх учинків і устремлінь. Їх розділяє вік і ріднить, як батька із сином, а те і як брата із братом, любов до Батьківщини і приналежність до народу і до людства у вищому змісті цих слів.

Сторінка: 1 2

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Проблематика роману Ю.В. Бондарева «Гарячий сніг». Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

Відображення війни в романі Бондарева «Гарячий сніг»

Загальна характеристика розвитку всесвітнього літературного процесу другої половини XIX століття

Твір по романі Гроссмана «Життя й доля»