Прекрасним i нiжним словом назвали нашi пращури жiнку, що стоїть у витокiв нового життя

Твір розміщено в Шкільні твори на вільну тему від Tvir в Понедельник 6 июня

Прекрасним i нiжним словом назвали нашi пращури жiнку, що стоїть у витокiв нового життя, плекає i змiцнює його «берегиня». У цьому словi влучно вiдбилося її божествене призначення, найперша i найголовнiша суть.

У сиву давнину берегинею нашi прадiди називали богиню, що берегла їх вiд усякого лиха i дарувала добро. Згодом вони так стали називати жiнок, якi берегли i пiдтримували домашнє вогнище, були своє-рiдним покровом усьому родинному колу. Доньки України славилися своєю охайнiстю, спiвучiстю, надзвичайною красою i високим почуттям гiдностi. Мене завжди вражала постать легендарної бранки — захопленої турками дiвчини, яка згодом стала дружиною султана. Весь свiт її знає на ймення Роксолана, i весь свiт захоплюється її незвичайною долею. Не дивно, що Україна вже кiлька столiть пишається своєю видатною дочкою, бо вона — виразне i яскраве втiлення всiх українських жiнок. (До речi, роксолани — це племена, якi пiсля скiфiв населяли нашi землi. Україну деякi iноземцi теж називали Роксоланiєю).

Мої спiввiтчизницi завжди вражали чужинцiв своєю освiченiстю i здатнiстю до творчої працi. Та особливу повагу викликала їх незалежнiсть, та суто українська риса характеру, яка є провiдною для всiєї нацiї. Я переконаний, що сама iсторiя заклала в їх характер i виплекала цю рису: життя в умовах прикордонної нестабiльностi, коли чоловiки часто залишали домiвки, виробило у жiнок гордiсть i самостiйнiсть. Так i закрiпи-лось у народi: «Жiнка за три кути хату тримає, а чоловiк — заодин».

А ще народна мудрiсть стверджує: «Немає кращого друга, як вiрна подруга», «Господиня в дому — покрова всьому». Та насамперед жiнка — це берегиня роду, турботлива i ласкава мати. Якою нiжнiстю озивається в душi її образ, якими тiльки чарiвними словами її не називають! «Ненечка», «матуся», «матiнка»… Тiльки бiля її серця, пiд її крилом, на її долонях добре й затишно: вона i пожалiє, i захистить, i розуму навчить. Слово ненi й лiкувало, i привертало сили пiсля хвороби, i захищало вiд злих сил, i надавало наснагу з першої хвилини мого життя. Недарма у народi говорять: «Материна молитва iз дна моря виймає». Я думаю, що найсвятiше у кожнiй людинi — це її мати. А ще — рiдна земля, яку я теж назвав би берегинею, бо вона, як i матуся, завжди поруч зi мною; стоїть на сторожi моєї совiстi i вчинкiв. Чи не з цiєї причини брали з собою у далеку путь, у важкi випробування жменьку рiдної землi, сподiваючись на її силу святої захисницi?

На жаль, ми так мало i так рiдко бережемо наших любих берегинь, зручно влаштувавшись пiд їх турботливим доглядом. I лише iнколи охопить серце нiжнiсть, налинуть почуття, захочеться обiйняти, захистити матусю. Схвильований, пiдiйдеш до неї, а вона раптом випередить: «Що тобi, синку? У тебе все гаразд? Нiчого не болить? Нiчого не трапилось?» I стiльки любовi й турботи у її очах!..

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Прекрасним i нiжним словом назвали нашi пращури жiнку, що стоїть у витокiв нового життя. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2019 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru