У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом (велика форма прози) та новелою чи оповіданням (мала форма). Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на статичних компонентах твору - положеннях, душевному стані, пейзажах, описах тощо. Дійові моменти набувають у ній скульптурного характеру, застигають у момент найвищого напруження, епізоди часто йдуть один за одним за принципом хроніки. Для повісті великого значення набуває розгортання, розширення багатоманітності світу у межах звичайного плину життя, чи просто зміна вражень оповідача, що бачить все нові і нові сцени, нових людей, або - це особливо поширена форма - поява інших картин та персонажів у дорозі чи мандрах. Велику роль у повісті відіграє мовна стихія - голос автора або оповідача.

До різновидів повісті належить філософська повість. Великого значення цей жанр набуває в епоху Просвітительства, зокрема у творчості Вольтера, хоча до цього жанру французький філософ і письменник звертається досить пізно. Англійський літературознавець А. Кеттл стверджував, що своїм корінням філософська повість йде до “повчальних притч” - творів, в основі яких лежить філософська, етична або інша теза, ілюстрована в художніх образах. Вольтер не тільки ілюстратор морально-політичних істин. Його твори - це цікаві, пригодницькі історії. У своїх філософських повістях Вольтер піддає критиці поширене на той час вчення Лейбніца-Попа про гармонію, за яким світ, незважаючи на те, що в ньому є зло, розвивається у напрямку добра й справедливості. Вольтер особливо засуджує суспільні відносини, владу, яким ще далеко до гармонії.

 

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Повість — прозаїчний жанр епосу. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

Найвідоміші філософські повісті Вольтера

Вольтер - автор повісті «Простак»

Ідейний зміст повісті Вольтера “Простак”