Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів. Сайт допоможе кожному школяреві для написання шкільних творів під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
1. Роман «Жовтий князь» В. Барки — найкраща християнська книжка («Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині «справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем»).
Еміграція західноукраїнського селянства була справжньою трагедією нації. За слуга В. Стефаника в тому, що він один із перших помітив це страшне і болюче явище і підніс голос на захист цих страдників. Про допомогу емігрантам В. Сте фаник писав у статті «Для дітей», де розкрив причини еміграції — злидні та бе і земелля селян.
Порядок, порядність… Ці слова мають однаковий корінь. Порядок — це коли все виконується згідно з певними правилами, вимогами.
Порядок повинний бути й у душі людини. Що це означає? Слову повинна відповідати справа. У нашому під’їзді живе стара жінка Ксенія Петрівна. Чоловік її помер, діти зі своїми родинами живуть у різних кінцях міста, відвідують матір рідко.
У романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» є реальність і фантастика, сати ра і любовна лірика Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це «роман у романі» — оповідь про Христа і Понтія Пілата.
Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі (Ісуса Христа) пише головний булгаковський герой — Майстер. Створений за біблійним сюжетом, цей роман став долею його автора. Майстер із волі Булгакова так виклав відому біблійну історію осуду і страти Христа, що в її реальності неможливо сумніватися. Історія вийшла така земна, така жива, начебто сам Булгаков був присутній при всьому цьому. Ієшуа в зображенні Майстра — не міфологічний персонаж, а жива людина, здатна відчувати і обурення, і досаду. Він боїться болю, боїться смерті. Але при зовнішнії! звичайності Ієшуа — незвичайна людина. Надприродна сила Ієшуа вкладена в його слова, у його переконаність у їх істинності. Ате головна якість, що відрізняє Ієшуа від усіх інших персонажів роману, — незалежність розуму і духу. Вони позбавлені умовностей і догм. Вони вільні. Незалежність і внутрішню стійкість не можуть убити в ньому ані сила влади Понтія Пілата, ані загроза смерті. Завдяки цій незалежності розуму і духу перед Ієшуа відкриваються приховані від інших істини. І він несе ці дуже небезпечні для влади істини людям.
Балада як жанр розвинулася з усної народної творчості, пройшла довгий шлях розвитку, змінюючи свою форму і зміст. Баладу «Причинна» Тарас Шевченко написав 1837 року, тобто тоді, коли поет був ще кріпаком. Вона багато в чому продовжує традиції української та літератур інших народів: початкова картина буремної ночі, загадкові події, різкі контрасти, смерть героя. Сюжет твору Шевченко цілком узяв із народних пісень, які він міг чути у дитинстві на Україні чи прочитати у збірках. Дівчина-сирота, в якої «ні батька, ні неньки; одна, як та пташка в далекім краю», щиро покохала юнака. Але він повинен поїхати в далеку дорогу: «Обі-щався вернутися, та, мабуть, і згинув». Дівчина не може забути коханого, і, щоб трохи зарадити її горю, ворожка дала зілля, яке перетворило дівчину на мару, що напівсонна блукає в гаю, де її залоскотали русалки. Коханий, який приїхав на ранок, гине від горя. Громадою поховали хлопця і дівчину.