Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів. Сайт допоможе кожному школяреві для написання шкільних творів під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
Ганна Ахматова, говорять, була проти того, щоб цитувати пушкінських ворогів і тим самим залишати їх в історії. Не для того, мол, загинув поет, щоб розвішували по стінах портрети його недругів. Питання істотний і в нашому випадку, тому що ми підійшли впритул до тієї самої дискусії навколо «Турбиних», дрібні осколки якої вже не раз залітали вкнигу.
Загибель Турбіна в п’єсі походила від випадкового осколка. У спектаклі цей акт був більше схожий на самогубство, - у всякому разі, так сприймали його багато глядачів. Після загибелі Олексія Николка - И. Кудрявцев стрімголов скачувався зі сходи, летів через кілька сходів, викликаючи напівнепритомний стан не тільки в залі, але й за лаштунками. Було навіть спеціальне рішення колегії, підтримане Станіславським, що вказує Іванові Михайловичеві Кудрявцеву на неприпустимість такого ризику
В альбомі по історії постановки «Днів Турбиних» Булгаков зберіг листок з відривного календаря за 5 жовтня 1926 року. Листок примітний тим, що на ньому зображений перший паровоз, побудований англійцем Стефенсоном в 1829 році. Зухвале й несподіване зіставлення мало сенс, що прояснився згодом. Великий винахід англійця, як відомо, не викликало одностайного захвату сучасників. Були ті, хто довіряв кінській силі, а в пару не вірив. Були інженери-заздрісники, які в парламенті «підняли теперішнє цькування проти Стефенсона».
Перетворення прози в драму описано в «Театральному романі» таким чином, що його сьогодні не обходить жоден учений, що займається проблемою художнього простору. Нагадаю читачеві опис «чарівної камери», у яку став грати автор роману для свого задоволення: «Отут мені початок здаватися по вечорах, що з білої сторінки виступає щось кольорове. Придивляючись, жмурячись, я переконався в тім, що це картинка. І більше того, що картинка ця не плоска, а тривимірна як би коробочка, і в ній крізь рядки видно — горить світло, рухаються в ній ті самі фігурки, що описано в романі. Ах, яка це була захоплююча гра. (…)
Такого ж роду завдання бачили й у сатиричній прозі автора «Дьяволиади». «Булгаков намагається стати сатириком нашої епохи», - з почуттям здивування виявляв критик журналу «Книгоноша» в 1925 році. Роман Булгакова створюється не в безповітряному літературному просторі. «Відповідальність за епоху, за пам’ять померлих і славу живучих» беруть на себе багато письменників, породжені революцією або, що відкрили в ній джерело небувалої творчої енергії. Поруч із книгою Булгакова з’являються перші речі Вс. Іванова, Л. Леонова, А. Платонова, А. Фадєєва, К. Федіна, М. Зощенко, Ю. Олеши, В. Катаєва. Виходять «Голий рік» Б. Пильняка, «Сестри» А. Толстого, «Конармия» И. Бабеля. Книгу за книгою випускає И. Эренбург. Повість Булгакова «Дьяво-лиада» і «Залізний потік» А. Серафімовича виходять під обкладинкою одного альманаху. У розпал роботи над «Білою гвардією» В. Шкловский випускає «Сентиментальна подорож. Спогаду, 1918-1923».