Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів. Сайт допоможе кожному школяреві для написання шкільних творів під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
У багатьох віршах Лермонтова - “Стрімчак”, “На півночі дикому коштує самотньо”, “Вітрило”, “И нудно, і смутно, і комусь руку подати…” - звучать мотиви смутку й самітності.Але особливо відчуємо цей мотив у вірші “Виходжу один я на дорогу”. Перед від’їздом поета в Пятигорск В. Ф. Одоєвський подарував йому записну книжку з побажанням списати її всю.
Якщо пушкінські вірші повні світлих надій, то у віршах Лермонтова, по зауваженню Бєлінського, “уже немає надії, вони вражають душу читача безотрадностию, безвір’ям у життя й почуття людські, при спразі життя й надлишку почуття… Ніде немає пушкінського розгулу на бенкеті життя, але є питання, які мрачат душу, леденять серце…”. Причини лермонтовского песимізму багатобічні. Тут позначилася й сама епоха 30-х років, час “сумного холопства”, і особливості світосприймання поета-романтика, і особливості щиросердечного складу Лермонтова, його внутрішня суперечливість, чутливість, самітність, “хвороблива жвавість „афективної пам’яті”". Все це породило в поеті особливий інтерес до теми героїчного минулого Росії (”Бородіно”, “Пісня… про купця Калашникова”), якому він протиставляє безславне сьогодення.
Америка щодо недалекого майбутнього, який вона бачилася авторові на початку 50-х рр., коли й писався цей роман-антиутопия. Тридцятирічний Гай Монтег - пожежник. Втім, у ці новітні часи пожежні команди не борються з вогнем.
Зовсім навіть навпаки. Їхнє завдання відшукувати книги й віддавати вогню їх, а також удома тих, хто насмілився тримати в них таку крамолу. От уже десять років Монтег справно виконує свої обов’язки, не замислюючись про зміст і причини такого книгоненавистничества. Зустріч із юної й романтичной Клариссой Маклеллан вибиває героя з колії звичного існування Уперше за довгі роки Монтег розуміє, що людське спілкування - є щось більше, ніж обмін заученими репліками. Кларисса різко виділяється з маси своїх однолітків, божевільних на швидкісній їзді, спорті, примітивних розвагах у луна-парках і нескінченних телесеріалах.
Він кликав прекрасне мечтою… На мир глумливо дивився - И нічого у всій природі Благословити він не хотів. А. С.Пушкін Сам М. Горький говорив про свою ранню творчість так: з одного боку, у дитинстві і юності його оточувало “томливо бідне, сіре життя”, що він хотів прикрасити, внести в неї мрію про вільну людину; з іншого боку, у майбутнього письменника “на зорі мрячної юності” (А. В.Кольцов) був так багато важких вражень, що він “не міг не писати” правду про життя, тобто не міг уникнути реалістичного зображення дійсності, а подібне зображення неминуче вело до викриття сучасного суспільства. Це складне світосприймання відбилося в ранніх оповіданнях Горького про босяків - “колишніх людях” (”Колишні люди” (1897) - назва оповідання М. Горького). Саме ці герої принесли письменникові голосну славу на самому початку його творчого шляху.
На 90-і роки доводиться знайомство Горького з Україною. Уже його перше оповідання «Макар Чудра» був навіяний враженнями від подорожі по Україні в 1891 р. Українські враження або український матеріал покладений в основу багатьох добутків письменника - «Баба Изергиль», «Челкаш», «Омелян Пиляй», «Коновалів», «Мій супутник», «На Чангули», «Волоська легенда» і ін. В 1891 р. письменник уперше відвідав Київ, а, згодом трохи раз приїжджав на літній відпочинок у село Мануйловка в Полтавській області. Тут він познайомився не тільки з побутом і звичаями українського народу, а й з його літературою. В одному з листів, написаних у Мануйловке, він визнавався: «Уперше я читав Шевченко ще юнаків, у Казані, наприкінці 80-х років… Потім, улітку 97 і 98-го року, коли жив у Мануйловке… я читав Шевченко українською мовою селянам… Вірші Шевченко взагалі дуже мені сподобалися… Дуже хотілося б видати Гулака-Артемовского, Основьяненко, Котляревского - особливо!»