Моральний вибір у лірику Н. А. Некрасова

Твір розміщено в Твори з зарубіжної літератури від Tvir в Воскресенье 26 апреля

Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про «всесвітню чуйність» поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, що муза його дивно чуйна на чужу радість і біль

Творчість Некрасова різноманітно по тематиці. Але який би вона не була, незмінно одне: у всіх віршах яскраво виражене моральне кредо поета. У своїх добутках він ставить героя перед вибором, але не відвертається в цю важку для нього хвилину, а намагається перейнятися його поглядом на життя. Некрасов не боїться дозволити героєві заглянути у свій внутрішній мир і дати оцінку своїх дій і вчинків. Таким чином, явними виявляються самі потаєні куточки людської душі, моральні й моральні принципи людини. Так, у вірші «Моральна людина» герой уважає себе людиною з високою мораллю:

Живучи згідно зі строгою мораллю,

Я нікому не робив у житті зла

Але його «висока мораль» приносить глибокі страждання тим, хто перебуває поруч із ним: умерла дружина, «знівечена ганьбою й сумом»; гине друг, не винеся боргової в’язниці; утопився селянин після того, як він висік його; стала нещасної дочка, видана заміж за нелюбиму людину

Цей вірш складається із чотирьох частин, і кожна з них закінчується словами героя про те, що він — людина з «високою мораллю». Але в чому ж мораль його, і чому герой названий «моральною людиною»? Виявляється, що мораль і моральність його глибоко егоїстичні. Їхнього прояву ми бачимо тільки там, де ущемляються інтереси героя вірша. Але вчинки його по відношенню навіть до близького аморальні. Тому назва вірша сприймається як іронія й сарказм

У збірнику 1856 року, у його четвертому розділі, Некрасов виступає з оригінальним циклом віршів про любов. Попередники поета воліли зображувати прекрасні миті цього почуття. У Некрасова «проза» і «поезія» у любові сполучаються. У нього любов — земне почуття. Тому відносини між люблячими досить складні: «Ми з тобою безглузді люди…», «Я не люблю іронії твоєї…», «Так, наше життя текло мятежно…»

Їх духовні й моральні шукання є продовженням особистої драми, що, у свою чергу, іде коріннями в соціальну, де проблеми моральності встають

Так само гостро, як у будь-якому іншому аспекті людського життя

Те серце не навчиться любити,

Яке утомилося ненавидіти

Ця думка рефреном проходить через всю творчість Н. А. Некрасова. По-своєму переломлюється вона в цивільній ліриці. Проблема морального вибору гостро встає у віршах «Поет і громадянин» і «Елегія». У вірші «Поет і громадянин» Некрасов позначає моральну позицію будь-якої людини: не можна бути байдужим до лих і страждань інших людей

Ця думка триває в «Елегії». Поезія не повинна забувати «тему стару страждання народу». Усяка людина, не будучи поетом, «громадянином бути зобов’язаний». У поеті Некрасов бачить «обранця неба». Тому він призиває його:

Не вір, що зовсім упали люди;

Не вмер бог у душі людей…

И високий моральний ідеал бачить у тім, щоб підкорити свій геній «почуттю любові, що всеобіймає,». Прикладом служіння такої любові для Некрасова були Добролюбов, Бєлінський, Шевченко. Великого Кобзаря у вірші «На смерть Шевченко» Некрасов називає «російської землі людиною чудовим», «всі він зазнав…». Але велика сила духу, вірність моральним ідеалам допомогли йому пережити всі негоди долі й свято вірити в те, що його Україна буде «сім’єю великої, вільної, нової»

А в росіянці громадського життя Некрасов високо оцінило моральний подвиг Бєлінського й Добролюбова, у яких «скарбу» щиросердечної краси сполучені… «благодатно». Тому «свої праці, надії, думки» вони віддали батьківщині, що «як жінку» любили. Такі люди — джерело й джерело духовного багатства й моральної чистоти будь-якого народу. Духовні й моральні пошуки поета приводять його до висновку:

Природа-мати, коли б таких людей

Ти іноді не посилала б миру, З

Аглохла б нива життя…

Ці слова повною мірою підтвердив своїм життям і творчістю сам великий поет

Вершиною його моральних пошуків стала поема «Кому на Русі жити добре». У наш складний час проблеми моральності, по-моєму, знаходять особливу гостроту й актуальність. Мені боляче дивитися, як люди не тільки втрачають, але й перестають цінувати такі якості, як доброта, вірність, порядність, щирість і особливо любов до своєї батьківщини, її вдачам, звичаям, традиціям. Як легко й просто ми переймаємо все чуже! А як би мені хотілося порадити моєму поколінню: «Візьміть у руки томик Некрасова! Залишіться з ним наодинці! Вчитайтеся, вдумайтеся в його рядки й загляньте у свою душу!». И кожний знайде для себе в його рядках відгук на те, що нас хвилює, допоможе зрозуміти зміст і цінність високих моральних ідеалів у житті людини

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Моральний вибір у лірику Н. А. Некрасова. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2020 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru