Мандрівка в пошуках Краси (‘Квіти зла» Ш. Бодлера)

Твір розміщено в Твори з російської літератури від Tvir в Четверг 17 июля

Тема: Мандрівка в пошуках Краси («Квіти зла» Ш. Бодлера).

Тип заняття: літературний суд

Хід заняття

I. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми проведемо літературний суд над збірником віршів Шарля Бодлера «Квіти зла», що вийшов у світло в 1857 році. Назва збірника звучалася шокирующе для сучасників. Об’єднання в одному вираженні двох протилежних за значенням слів (квіти — символ піднесене, прекрасного, зло — низького, потворного) було незрозумілим читачам другої половини XIX століття. Книга відразу ж була визнана непристойної й оскорбляющей суспільну мораль. Бодлеру був пред’явлений судовий позов

Для Франції цього часу суди над письменниками були звичним явищем. Флобер, брати Гонкури, Мопассан… Саме тоді в Паризькій національній бібліотеці з’явився спеціальний відділ, куди були зібрані книги, заборонені для читання. Але якщо суд Мопассанові тільки загрожував, а Флобера й братів Гонкуров виправдали, то Бодлера очікував обвинувальний вирок. До справи приєднався прокурор Пирар, у якого вже був досвід процесу над «аморальною» книгою — романом Флобера «Пані Бовари». Нерозпродана частина тиражу була арештована, шість віршів заборонені, а поета й видавця присудили до великого штрафу. Вирок офіційно був відмінний тільки в 1949 році. Що ж стосується виключених віршів, то вони утворили частину книжечки, випущеної в 1866 році напівпідпільно й озаглавленої з викликом ураженого — «Уламки».

ЧиПогодимося ми з вироком 1857 року?

!1. Рольова гра «літературний суд»

Суддя: Сьогодні ми слухаємо справу про збірник пана Шарля Бодлера «Квіти зла». Секретар, прочитайте обвинувальний акт

Секретар: До судового розгляду залучається Шарль Бодлер за складений їм збірник віршів «Квіти зла». Панові Бодлеру ставиться в провину грубий і реалізм, що ображає суспільну соромливість, книги

Суддя: Підсудний, чи визнаєте ви себе винним?

Ученикбодлер: Немає. Про мою книгу потрібно судити в її цілісності, і тільки тоді з її випливе жорстокий моральний урок, а не образа суспільної моралі

Суддя: Приступимося до судового розгляду. Обвинувачення, вам слово

Продовження. Поч. дів. «ЗЛ», №11, 12,2008

Прокурор: Ваша честь, добродії присяжні! М будемо говорити про людину, що відомий у витті світі. Але й ворогові я не побажав би такої слави, а приклади тільки деяких визначень, які а сказані про пана Бодлере: «богохульник», «ана| хист», «божевільний аморалист», «проповідник ш роков», «злий кумир», «проклятий поет», «цинік», «Атихрист поезії», «себеседник Диявола». Не слишк; чи багато для однієї людини? Пан Бодлер, саме ви оспівуєте в «Квітах зла»?

Бодлер: У цю жорстоку книгу я вклав всі мс серце, всю мою ніжність, всю мою віру, всю МОЮ Ні нависть.

Прокурор: Добродії присяжні, суд над збірником пана Бодлера почався вже давно — на стр? ницах журналів і газет. Суспільний суд подтолнул нас до того, щоб почати суд юридичний. От нг скільки витримок із преси

Брюссельська газета: «Чесне перо не може с~ важиться навіть на одну цитату

Газета «Фігаро» від 12 липня 1857 року: «Говорити пані Бодлере — означає говорити про жах…

5 липня 1857 року Густав Бурден написав: «Време нами сумніваєшся в психічному стані госпс дина Бодлера… це, у більшості випадків, монотонне й свідоме повторення тих самих слів I думок. Мерзенність отут граничить із паскудством».

Адвокат: Протестую, ваша честь! Не будемо, гос поду, забувати й висловлення протилежного змісту: «Бодлер… король поетів, теперішній бс_ (А. Рембо).

Бодлер: Що значать небезпеки лісу в порівнянні! щоденними шоками й конфліктами цивілізації Неможливо пробігти будь-яку газету за будь-який день будь-яке число, будь-який місяць, будь-який рік, щоб не найтг там у будь-якому рядку ознаки страшної розбещеності людини й у той же час дивні вихваляння чесністю, добротою, милосердям і безсовісні твердження про прогрес і цивілізацію. Люба; газета — від першої й до останнього рядка — толькс збори жахів. Війни, убивства, безсовісність страти, злочину націй, злочину частньв особи, універсальне сп’яніння жорстокістю… Не розумію, як чиста рука може стосуватися газети без конвульсій відрази

Прокурор: Пан Бодлер, ви дивно й страшно називаєте свої вірші: «Падло», «Зречення святого Петра», «Моління Сатані». Якому божеству ви поклоняєтеся?

Бодлер: У кожної людини є одновременнс два прагнення: одне спрямоване до Бога, інше — і Сатані. Звертання до Бога, або духовності — етс прагнення внутрішньо піднестися, звертання до Сатани, або тварині початку, — це насолода власного падіння

Прокурор: Так це закликом Сатани викликана порочна природа вашої творчості? Чи не звідси, пан Бодлер, і ваша несвобода від наркотиків — гашишу, опіуму?

Адвокат: Протестую! Багато хто із предків мого підсудного страждали психічними розладами, їх усіх відрізняли «жахливі страсті». Психічна неврівноваженість підсудного — спадкоємна. Все своє свідоме життя пан Бодлер страждав від конкретного, щоденного зла. Зло стало для нього всюдисущим. Звідси — наркотики, труднощі з Богом і загравання Ссатаной.

Прокурор: Як свідок призивається мати пана Бодлера. Скажіть, мадам Опик, як ви поставилися до того, що ваш син залишив кар’єру й вирішив писати вірші?

Мати Бодлера: Як здивувалися ми, коли він побажав украсти в самого себе крила й став письменником… Яке горе!

Прокурор: Добродії присяжні, ви чули думку матері підсудного. Скажіть, мадам Опик, чому ви звернулися в Юридичну раду, відповідно до розпорядження якого ваш син одержує щомісяця від нотаріуса двісті франків?

Мати Бодлера: Я звернулася в Юридичну раду, коли побачила, що Шарль, живучи в паризькому аристократичному середовищі, занадто швидко витрачає стан

Адвокат: У мене теж є питання до мадам Опик. Скажіть, ваш син любить вас?

Мати Бодлера: Думаю, так. Він часто пише мені листа, у яких переживає за моє здоров’я, ділиться своїми поетичними задумами, шкодує, що не може матеріально містити мене, розповідає навіть про свої любовні історії й розчарування

Адвокат: Як ви чули, добродії присяжні, мій підзахисний не тільки розтринькувач, що можна простити парубкові, але й люблячий, турботливий син, що не втратив поваги до своєї матері, що стала опікуном його стану

Прокурор: Як свідок викликається Жанна Дюваль, статистка одного з маленьких паризьких театрів. Скажіть, мадам Дюваль, як довго ви знаєте пана Бодлера?

Жанна Дюваль: З 1842 року

Прокурор: Як ви думаєте, що могло залучити у вас обвинувачуваного?

Жанна Дюваль: Можливо, складні взаємини з різними друзями привели до того, що Шарль Бодлер став соромливим і невпевненим вгсебе. Він шукав жінку, поруч із якої почував би свою перевагу. Вітчим Бодлера генерал Опик відправив його до берегів Індії в морську подорож, підсумком якого став культ чорної Венери. Як говорив сам Шарль, він не міг більше дивитися на білих жінок. Я — мулатка

Прокурор: Так буде відомо панам присяжним, що моральний вигляд мадам Дюваль досить сумнівний. Це істерична жінка, що зловживає спиртним. От з ким зв’язав своє життя підсудний. До речі, з образом Жанни Дюваль перегукується багато віршів зі збірника «Квіти зла». Наприклад, «Падло». Прекрасне тіло улюбленої жінки, що знищують хробаки, на думку Бодлера, — вищий тріумф життя, повернення до Природи. Тільки провівши свою подругу крізь смерть, поет може віднести її в сферу прекрасного. Для Бодлера Краса — це смерть, тому що тільки те прекрасно, що мертво, незмінно й нетлінн. о

Адвокат: Ваша честь, протестую! Вигляд тої або іншої жінки під пером пана Бодлера — це скоріше привід для викликаного нею в дану мить власного щиросердечного настрою. Дійсні риси коханої — запах шкіри, колір волось і око, звучанье голосу — служать Бодлеру з його витонченою асоціативною чутливістю поштовхом до того, щоб почав розмотуватися клубок спогадів або фантазій. Ці риси складаються у відсвіт самого любовного переживання

Суддя: Захист, ваші свідки

Адвокат: Як свідок залучається літературознавець, що розповість про художні особливості й достоїнства поетичного збірника Бодлера.

Літературознавець: «Квіти зла» — це глибоко символичная біографія поета. Творчість Бодлера випросло із зіткнення ніжного чутливого серця з жорстокою, брудною дійсністю, жертвою якої він і став. Більша частина віршів цього збірника була написана приблизно в 1842-1844 роках під час періоду «безпутної» життя поета в Парижу. Уперше книга вийшла в 1857 році у видавництві «Пулемаласси» і містила сто віршів

«Квіти зла» є свого роду мандрівкою в пошуках Краси. Пошук краси йде в напрямку, прямо протилежному красі природи. Те, що походить від природи, заміняється в Бодлера утвором духу. Поет розуміє красу як ідеал, але ідеал цей далеко не однозначний. Бодлер не може з’ясувати: краса дана Богом або Сатаною, чи служить вона раю або пеклу. Зрозуміло, що романтичний XIX століття не було готове до такого жорстокого сприйняття життя

Між молитовним благоговінням і какимто чадним хтивістю («Вампір», «Отрута», «Одержимий») в «Квітах зла» переливається нескінченний достаток відтінків, граней, несподіваних вигинів страсті

Сторінка: 1 2

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Мандрівка в пошуках Краси (‘Квіти зла» Ш. Бодлера). Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2020 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru