Лірика, драми, поеми Блока

Твір розміщено в Твори з російської літератури від Tvir в Понедельник 20 июля

Своя творчість А. А Блок осмислював у його єдності, називаючи все написане романом у віршах, а тритомник, у який об’єднав усе: лірику, драми, поеми, — «Трилогією очоловічення». Тому кожне окремо взятий вірш поета потрібно розглядати в контексті циклу, до якого воно ставиться, а цикл у єдності з його загальною творчою еволюцією. А Блок найбільше яскраво з поетів-сучасників втілив тенденцію поезії початку століття до укрупнення форми: з’єднання окремих ліричних віршів у цикли, появу нового жанру — ліричної поеми (або «поемки», по В. Брюсову).

Головна тема «Трилогії» Блоку — шлях ліричного героя до «вочеловеченью», тобто відстороненого від життєвих реалій містичного світосприймання до прагнення зрозуміти й розділити сподівання народу, від любові, преклоніння перед Вічною Жіночністю, Прекрасною Дамою до реальної, діючої любові до Батьківщини, Росії. Цей шлях був надзвичайно важкий, повний протиріч. Але завжди у творчості, як і в житті, Блок чесний і мужній. І кожний його вірш — це сторінка великої книги, тема якої — життя

Ранній період творчості поета пройшов під знаком містично пофарбованих мріянь. У той час А. Блок, як і А. Білий, С. Соловйов, перебував під впливом ідеалістичної філософії Володимира Соловйова, що вела від реальності в «мири інші». Крім того, поетом опановують модні серед символістів ідеї близького кінця світу. Про це писали Ф. Сологуб, Д. Мережковский і ін. В 1898-1904 роках Олександр Блок створює перший цикл — «Вірші про Прекрасну Даму». Пізніше ці вірші складуть першу книгу поета. Прекрасна Дама — втілення вічної жіночності, вічний ідеал краси. Ліричний герой — служитель Прекрасної Дами, що очікує прийдешнього перетворення життя. Надії на пришестя «вічної жіночності» свідчать про незадоволеність Блоку дійсністю

Поет хоче замкнути на особистих переживаннях, отрешиться від усього земного: Передчуваю Тебе. Року проходять мимо — Усе у вигляді одному передчуваю Тебе. Весь обрій у вогні — і ясний нестерпно, И мовчачи чекаю, — тужачи й люблячи. Так уже в першій книзі з’являється мотив тривоги, відчуття близької катастрофи, самітності, туги: Усе чекаю заклику, шукаю відповіді, Але дивно триває землі молчанье. Відчуженість від реального миру в «Віршах про Прекрасну Даму» позначається у всьому ладі поетичного мовлення Блоку. Мова цих віршів відповідає фантастичності й загадковості зображуваного: хтось, десь, щось, речення невизначено-особисті: горіли короткі мовлення, до ночі чекали дивних звісток, нетутешні образи; особливі епітети: руки незримі, сни не — можливі, кроки неіснуючі й т. д.

И все-таки, незважаючи на відвернений характер головного образа циклу — Прекрасної Дами, він виник у свідомості поета в результаті закоханості в реальну, земну дівчину — Л. Д. Менделєєву. У деяких віршах цей реальний образ проступає крізь завісу таємниці:

Ми зустрічалися з тобою на заході,

Ти веслом розсікала затоку.

Я любив твоє біле плаття,

Витонченість мрії розлюбивши.

«Вірші про Прекрасну Даму» були спробою поета розібратися в питаннях, які будуть хвилювати його протягом всього життя: про призначення людини, про його шляху, про досягнення прекрасного. Тому так глибоко вдивляється він у свою душу, так напружено шукає свою Прекрасну Даму, так трагічно сприймає найменшу зміну у відносинах з нею. На початку 900-х років поет відкриває для себе кричущі протиріччя реальної дійсності. Вірш «Фабрика» (1903) входить у цикл «Розпуття» ( 1902-1904).

Це другий цикл віршів Блоку, уже сама назва говорить про переплавлення колишніх ідеалів, про пошук нових шляхів, поки ще невідомих. Приймає новий вигляд ліричний герой. Він те як і раніше лицар, служитель Прекрасної Дами, то Арлекін у строкатих шматках, «білий, червоний», що кривляється на розпуттях, те трагічно роздвоєна особистість (згадаємо вірш «Двійник»). Значно змінюється й Прекрасна Дама — вона всі частіше земна дівчина, а в деяких віршах подруга Арлекіна — Коломбина.

Саме, мабуть, важливе в «Розпуттях» — метаморфоза, що відбулася з навколишнім світом. Цікаво, хоча й не зовсім точно, сказав про це у своїй книзі про Блок К. И.Чуковський: «… Серафим зі свого безпредметного миру впав прямо в петербурзьку ніч. І з ним трапилося чудо: він уввдел людей». «Розпуття», дійсно, сприймаються поемою пізнання конкретного життя. Вона ще не зрозуміла, але прагнення проникнути в таємниці живого миру очолюється

Немає колишньої віри, але немає й нової.

На зміну піднесеному поклонінню прийшла тривога

Все непонятно й страшно.

З’являються у віршах незвичайні фігури: чорна людина, червоний карлик, бліді дівчини, що вмирає на циганському возі бідняк і жінка-самогубець. І над усім панує грізне місто. «І мене поглинули будинку…»

До колишнього немає повернення. Не випадково закінчується цикл смертю героїні, який колись поклонявся Блок. Поет пильно вдивляється в новий мир і по-своєму, по-блоковски розповідає про нього.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Лірика, драми, поеми Блока. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2020 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru