Кун, Шварц, Макс Мюллер

Твір розміщено в Зразки шкільних творчих робіт від Tvir в Среда 23 апреля

Нове напрям науки було створене Німеччини братами Грімм, ми — Буслаевым. Казка було оголошено відбитком первісного міфу. Ця думка сприйняли, проте, цілком однобічно, тож до міфу затулив інтерес до казці. Фольклористика, отримавши в 50—60-х роках ХІХ століття широкого розмаху вже що продемонструвала численні скарги й різноманітні інтереси, перетворюється на міфологію, до науки про міфах. Молодші послідовники нового вчення й не так розвинули, скільки спотворили і звузили його. Зовні, щоправда, спостерігалося деяке розвиток убік охоплення нових матеріалів.

До кола порівняльного вивчення втягуються ведическая поезія і античність. Це і «давнина».

Тут має бути названо Адальберт Кун зі своїм колись знаменитим працею «Зішестя вогню й божественного напитка»182. Ця робота присвячена не казці, а міфу про Прометея, але він справила впливом геть подальше вивчення казки. Кун вперше втягує до кола вивчення Веди, т. е. книжки пісень, виконувалися під час жертвопринесень в древньої Індії.

Знайти сюжет чи навіть натяк нею в Ведах означало довести індоєвропейське походження міфу. Кун, хороший санскритолог, знаходить ім’я Прометея в Ведах, де вона нібито означає ‘сверлитель’. Тлумачачи «Прометея» як сонячний міф, Кун перший дав поштовх тому напрямку, яке у кожному міфі прагне бачити відбиток культу небес. Предметом вшанування може бути лише сонце, а й місяць, зірки, вітер, хмари тощо.

буд. Представники цього напряму можуть називатися «міфологічної школою». Вони оголошували себе послідовниками братів Грімм, хоча подібних тлумачень ми знаходимо ні з статтях, присвячених казці, ні з «Німецької міфології» Якоба Грімма.

Щоправда, у Вільгельма Грімма є робота, присвячена Поліфему, де зараз його розглядає очей Поліфема мов сонце. Однак у іншому ми бачимо в Гриммов ніяких спроб тлумачення міфів.

Мифологами всякий міф, отже, і всяка казка, сприймається як відбиток релігійних вірувань у сонці, в місяць, в зірки й т. буд. Якоб Грімм обурено відкидає такий спосіб тлумачення.

Найяскравіше новий напрям виражено в двотомному праці Вільгельма Шварца «Поетичні погляди на природу греків, римлян і германців стосовно них до міфології первісних часів». Праця цей і двох томів, озаглавлених: тому I — "Sonne, MondundSterne", тому II — "WolkenundWind, BlitzundDonner" (т. e.

«Сонце, місяць і зірки», «Хмари і, грім і блискавка»). У цьому вся праці вперше застосована міфологічна экзегеза, сводящая будь-який сюжет до уявленням про явищах небесного світу. За теорією Шварца міфологія виникає з спостережень за боротьбою двох сил — світла й темряви. Їх чергування і зміна викликає думка про близькість та кревність з-поміж них. День і ніч видаються матір’ю, та сином, братом і сестрою тощо.

буд. І це стверджується для зими й літа.

Перемога завжди належить світлого початку. Так, Шварц мотив змееборства пояснює як перемогу сонця над заслоняющими його хмарами. Ми не будемо полемізувати з установками цієї школи — їх ненауковість, повна довільність сьогодні очевидні. Однак у свого часу ця була настільки сильний, що затулила собою всяке справді наукове вивчення казки.

Третім великим представником цієї школі Заході був Макс Мюллер, з походження німець, переселившийся до Англії, прийняв професуру в Оксфордському університеті, і писав англійською. М. Мюллер — великий санскритолог, видавець і перекладач «Ригведы», автор історії санскритської літератури та т.

буд. У спосіб тлумачення міфів не вносить жодних знахідок, вважаючи їх іносказаннями, пов’язані з спостереженнями небесної життя й переважно сонця. Але Мюллер намагається пояснити виникнення міфів, пояснити самий факт іносказання. Він шукає пояснення у сфері мовних явищ.

Теорія його коротенько зводиться до того що, що спочатку предмети позначалися через їх ознаки. Та оскільки безліч предметів мають одні й самі ознаки, предмети могли заміняти один інший. Так, очей блищить, і сонце блищить, звідси сонце позначається оком. Кінь має швидкістю, а й сонячний промінь має швидкістю, звідси позначення сонячного променя через коня. Змія і хмара мають ознаками рухливості й темноти — і хмара іменується змієм.

Безліч предметів і безліч ознак перекривають одне одного — звідси виходить позначення одного предмета різними словами, і навпаки — позначення одне слово різних предметів. Назва переноситься з однієї предмета в інший. Уся теорія Мюллера можна назвати теорією метафор. Так, змій є метафора хмари тощо.

буд. Сам Мюллер назвав процес позначення одних предметів через інші «хворобою століття».

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Кун, Шварц, Макс Мюллер. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru