Короткий зміст Уроки французького Распутіна В. Г

Твір розміщено в Остап Вишня (Губенко) від Tvir в Воскресенье 19 мая

Хлопчик пішов у п’ятий клас у сорок восьмому році. Правильней сказати, поїхав: у них у селі була тільки початкова школа, тому його відправили вчитися далі в райцентр. Голод у той рік ще не відступив, а їх у матері було троє. Важко сказати, як зважилася мати відпустити сина в район: жили вони без батька, дуже погано, вона, видно, розсудила, що гірше не буде — нікуди. Учився хлопчик добре й із задоволенням, писав за бабів листа, і всі вважали його «тямущим».

І мати, всупереч всім нещастям, зібрала його. Учився хлопчик і в райцентрі добре. По всіх предметах, крім французького, були п’ятірки. Із французьким у нього не ладилося через вимову. Лідія Михайлівна, учителька французького, слухаючи його, безсило морщилася й закривала ока.

У райцентрі хлопчик сильно схуд через тугу за будинком і тому, що він постійно недоїдав Восени, коли з їхнього села возили зерно, мати надсилала їжу досить часто. Але її не вистачало. Голод у місті зовсім не походив на голод у селі. Там завжди, особливо восени, можна було щось перехопити, зірвати, викопати. Тут же були чужі люди, чужі городи, чужа земля Один раз у вересні приятель хлопчика запитав у нього, чи вміє він грати в «чику», і покликав подивитися.

Гра відбувалася на окраїні міста. Хлопчик понаблюдал і зрозумів, у чому складається суть гри. Головне — гра йшла на гроші, і він зрозумів, що це буде порятунком для нього. Грошей, звичайно, у матері не було.

Але дуже рідко вона надсилала в конверті 5 рублів. Передбачалося, що син повинен купувати на них молоко — від недокрів’я И от, коли в нього знову з’явилися гроші, він вирішив спробувати грати. Спочатку хлопчик програвав, але з кожним разом він почував, що його рука стає впевненіше.

І от наступив день, коли він виграв свій перший рубль. Більше йому було не треба — цього вистачало на пів-літрову банку молока. Голод уже не був так страшний Але в хлопчика не вистачало хитрості сховати своє вміння, і незабаром, коли після чергового виграного рубля він збирався йти, його зупинили й побили. Наступного дня з розбитою особою він прийшов у школу. Лідія Михайлівна, що була їхнім класним керівником, поцікавилася, у чому справа.

І хтось із задніх парт, крикнувши, розкрив його таємницю. Хлопчик чекав покарання, але вчителька спокійно сприйняла цю новину. Вона тільки стала розпитувати, скільки він виграє й на що витрачає гроші.

- На молоко, — відповів він Вона сиділа перед ним, розумна, молода, гарна, і уважно розглядала його. Перед нею корчився на парті худий хлопчисько з розбитою особою, неохайний без матері й самотній. Зітхнувши, Лідія Михайлівна перевела розмову на інше. Вона пошкодувала, що в нього тільки по французькому не п’ятірка, і запропонувала займатися з ним додатково. Так почалися для нього болісні й неспритні дні.

Щовечора після занять Лідія Михайлівна намагалася посадити його вечеряти, але учень завзято відмовлявся. Один раз у школі йому сказали, що внизу, у роздягальні, для нього лежить посилка. Хлопчик зрадів: звичайно ж, це хтось привіз від матері.

Взявши фанерний ящик і відразу відкривши, він з подивом виявив там макарони й гематоген. І він усе зрозумів! У них у селі ніколи таких продуктів не було.

Це вчителька вирішила підгодувати його в такий спосіб. Взявши посилку, хлопчик відніс і віддав її Лідії Михайлівні. Уроки французького на цьому не припинилися. Лідія Михайлівна узялася за хлопчика по-справжньому.

И незабаром це дало результати: вимовляти фрази по-французькому стало набагато легше. Один раз учителька запитала, як і раніше чи він грає на гроші. — Ні, — відповів хлопчик.

- Адже зараз зима. Лідія Михайлівна стала згадувати своє дитинство і їх гри Виявляється, вони теж грали на гроші. Якось Лідія Михайлівна спробувала згадати цю напівзабуту гру, і незабаром, плазуючи. по підлозі й кричачи один на одного, вони азартно боролися в «пристінок».

Тепер французьким вони займалися мало, увесь час проводячи в грі. Вигравали по черзі, але хлопчик — більше й частіше. Знати б, чим це скінчиться … Коштуючи друг проти друга, вони заспорили про рахунок. Вони кричали, перебиваючи один одного, коли до них донісся здивований, якщо не сказати, уражений, але твердий, дзвенячий голос: — Лідія Михайлівна, що тут відбувається?

У дверях стояв директор школи. Через три дні Лідія Михайлівна виїхала Напередодні вона зустріла хлопчика після школи. — Поїду до себе на Кубань, — сказала вона, прощаючись. — А ти вчися спокійно…

Отут винувата я. Учися, — вона порвала мене по голові й пішла И більше він ніколи її не бачив. Серед зими, уже після січневих канікул, йому прийшла поштою посилка. Там були макарони й три червоних яблука

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Короткий зміст Уроки французького Распутіна В. Г. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2019 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru