Конфлiкт мiж iдеалом та дiйснiстю — центральна проблема роману Мiгеля Сервантеса де Сааведра «Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський»

Твір розміщено в Твір з літератури 5 клас від Tvir в Четверг 9 июня

Найкращий iз романiв iспанського письменника Мiгеля Сервантеса де Сааведра, що звiковiчив його iм’я в лiтературi «Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський» був задуманий як пародiя на середньовiчнi лицарськi романи, але дуже швидко перерiс вихiдне завдання автора, який пiднiсся до рiвня спроби вирiшення «вiчних» фiлософських питань i складних морально-етичних проблем. Але й первiсне завдання вже мiстило в собi зародки майбутнього «перетворення»: бажання написати пародiю було викликане величезним розривом мiж тематикою й зображенням життя в популярнiй тодi лiтературi та власне дiйснiстю. Вiд такої постановки питання лише пiвкроку до iдеї, що стала головною в романi: конфлiктом мiж iдеалом i дiйснiстю.

Комiчнi ефекти роману викликанi зiткненням ситуацiй, узятих iз романтичного середовища лицарських романiв i повсякденнiстю тодiш-ньої Iспанiї. Замiсть лицаря-красеня, сильного та непереможного, головним героєм стає другорядний ламанчський гiдальго, напiвбожевiль ний Алонсо Кехано. Вiн — карикатура на книжкового лицаря.

«Його уява переповнилася рiзними химерами, вичитаними iз тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями, викликами та ранами, зiтханнями та коханням, розлуками та муками i всякими такими штуками», — iронiзує щодо його поглядiв Сервантес. Проте не лише посмiшку викликає у читачiв його образ: поряд iз смiхотворними «подвигами» на кшталт боротьби з вiтряками, важко не помiтити шляхетнiсть його намiрiв. Навiть така чудернацька боротьба проти зла варта краплi поваги, смiх зумовлений невдалими методами. «…Заради свободи так само, як i заради честi можна й потрiбно ризикувати життям, i, навпаки, неволя є найбiльшим з усiх нещасть, якi лише можуть статися з людиною», — з цими словами Дон Кiхота важко не погодитися. Герой Сервантеса кидає виклик усiй несправедливостi свiту. У романi є епiзоди, сповненi справжньої трагiчностi, де горе-герой майже впритул наближається до героїзму справжнього. Iнша рiч, що знову-таки невдало, але такої помилки, як зi спробою захистити хлопчика-пас тушка, мiг припуститися будь-хто. В цьому епiзодi Дон Кiхот бореться не з уявним злом, тут йдеться про невмiння передбачати наслiдки своїх дiй на кiлька ходiв уперед, тобто про явище досить розповсюджене. Дещо схоже вiдбувається i в iншому епiзодi, коли вiн визволяє засуджених неправим судом каторжникiв. Описане судочинство викликає настiльки сильне обурення, що вже не розрiзнити, якi розповiдi каторж-никiв були вигадкою, а якi — правдою. Але схильнiсть Дон Кiхота плутати одне з iншим призвела до того, що вiн не дiстав вдячностi вiд врятованих: знову при кращих намiрах зовнiшня поведiнка його була недоречною, подiбною до божевiлля. Наявнiсть в романi таких ситуацiй мимоволi викликає думку про те, що, можливо, вони i є головни ми, тодi як вiдверто комiчнi — лише антураж.

Зовсiм iнший ракурс — конфлiкт мiж iдеальним i реальним розкривається в ситуацiї, коли задля розваги герцога зброєносця Дон Кiхота Санчо Пансу роблять на короткий термiн нiби справжнiм губернато ром. Звичайний селянин, людина iз народу, Санчо Панса в цiй ролi виявляється значно мудрiшим суддею i кращою посадовою особою, нiж справжнi губернатори: безкорисливим, милосердним i справедливим. Саме це й поклало край жарту: подiбнi iдеальнi посадовцi були непотрiбнi реальному устрою.

До речi, Санчо Панса вiрить деяким обiцянкам свого господаря не через вичитану iдеалiстичнiсть, а швидше через звичайну неосвiченiсть. У повсякденних справах вiн постає розважливою та тверезою людиною. Отже, до розриву з реалiзмом призводить не лише надмiрна романтичнiсть, але й брак освiти.

А загалом, обидва герої Сервантеса викликають щиру симпатiю. Образ Дон Кiхота став прозивним для всiх проявiв кращих намiрiв i прагнень за вiдсутностi вiдчуття дiйсностi. Утворилося навiть нове слово: «донкiхотство», що має конкретний змiст, i прояви названого ним явища можна зустрiти й у приватному, i в суспiльному життi. Усiм варто час вiд часу замислюватися над тим, чи не розходяться бажання з методами, а реальне — з iдеальним. Тому роман Сервантеса цiлком заслужено пережив столiття.

Демократизм i гуманiзм у п’єсi Фрiдрiха Шиллера «Розбiйники»

Видатний нiмецький поет, драматург, естетик доби Просвiтництва написав чудову п’єсу «Розбiйники». Це перша його п’єса, що написана пiд враженням тиранiї принца Карла Євгенiя. Епiграф драми прямо вказує на її соцiальне призначення: «in Tiranos!» («Проти тиранiв»). Суспiльне звучання п’єси було великим! У Францiї в перiод революцiї вона ставилась у театрах Парижа.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Конфлiкт мiж iдеалом та дiйснiстю — центральна проблема роману Мiгеля Сервантеса де Сааведра «Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський». Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    загрузка...

    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru