Казка як міф. Символічна школа

Твір розміщено в Зразки шкільних творчих робіт від Tvir в Среда 19 марта

Науковий інтерес до казці ми визначається до 40—50 років ХІХ століття. Це час виступи Ф. І. Буслаєва, від якого і можна розпочати історію нашої дисципліни. Але це наука створювалася ні відразу, вона не має свій донаучный період, період наукових здогадів та фантазій.

Казка цікавила як як така, як як сучасності, яку треба узяти під облік, зібрати, описати. Вона цікавила із боку своєї історії, свого минулого. Перші віяння надходять із Німеччини) і визначаються ретроспективними інтересами романтиків. Казка сприймається як символічне вираз найглибшій мудрості.

Колись, у період далекої давнини, ця мудрість, здавалося, була явною й відкритої. Казка була міфом. Ця поетична ідея набула свого наукообразное вираження у колись знаменитій праці Ф. Крейцера «Символіка і міфологія древніх народів, особливо греків». На думку Крейцера та його прибічників, міфи Придумані окремими особами, зокрема жерцями, які уклали недоступне для натовпу філософське вчення у вищі символи й надали в користування масам.

Дещо по-іншому розуміє справа Дж. Геррес у своїй «Історії міфів азіатського світу». По вченню Герреса, людина найдавніших часів — провидець, йому відкриті таємниці природи. Провидцем був сам народ. Усі людство поширилося землею з однієї точки — з якогось найдавнішого держави разів у серце Азії, в Гімалайських горах.

Звідси воно рознесло давню східну мудрість, збережену в символічних образах міфу й казок. Як бачимо, тут містяться зачатки як майбутньої індоєвропейській, і майбутньої східної теорії. Характер теорій Крейцера і Герреса реакційний. Геррес ідеалізує середньовіччі, а згодом стає затятим поборником католицтва.

Вчення символічною школи ложно-историческое і ложнофилологическое. А*я аргументації прибічники цієї школи вдаються до неможливим лінгвістичним зближенням, на кшталт, наприклад, зближення імені Аттіли з Атласскими горами.

Вплив цього напряму у Росії ще досить досліджувана. Проте це можна упевнено сказати, що його впливу піддавався М. М. Макаров, який написав ряд статей про російської казці, де зараз його вперше зачіпає питання про її минуле і будує казку до єдиного найдавнішого азіатському джерелу. Казки про Іллі, Добриню, Олексійку «не суть ще найглибша давнина.

Перш них… ще є щось таке, що це пахне берегами Гангу чи Гангеса».

Вірний методам школи, вона розгортає теорію у тому, що казки прийшли до нас з азіатського Сходу, причому посередниками були монголи. Такі казки він називає «монголо-индийскими». Інші утворилися під впливом грецьких міфів, однак самі греки свої міфологічні «вигадки» принесли з Азії.

Отже, у Макарова є якісь ставлення до міграції казок у зв’язку з історичними подіями. Так, зіткнення з варягами та інші сусідами призводить до появи нових казок. Макаров цілком правильно визначає «Бову» як «итальяно-французскую повість», стверджує західне походження «Петра Золоті ключі». «Еруслан» перейшов до нас, на думку Макарова, від «новітніх слов’янських народів». Висловлювання Макарова є строкату суміш правильних і безглуздих тверджень.

Історична доля казок його цікавить більше, ніж їх символічне зміст. Казки приховують, за його словами, «цікаві таїнства досі ще збагненої давнини». Втім, не намагається розшифрувати ці таїнства, але наполягає на древньому азіатському походження казки, зближаючи світ її чарівних предметів з фантастичною індійської міфологією і виконавши неможливі зближення між російською мовою і санскритом (якого не знав). Тут постановка багатьох питань — про походження казки, про її початкової зв’язки України із міфом, про шляхи поширення і культурних впливів, про запозиченнях — вже віщує майбутню науку. Проте ААЯ вирішення питань був ще жодного методу, ні матеріалів.

Послідовником цієї школи є і І. М.

Снєгірьов. Прислів’я вважає одкровеннями древніх царів, жерців і сивилл, спущені межи простих людей.

Казки він стосувався лише мимохідь у роботі «Лубочні картинки російського народу московському світі» (Снєгірьов, 1861), де зараз його пропонує згадану нами вище класифікацію. Снєгірьов, знайомий із вченням братів Грімм, спостерігає і міжнародний подібність казок.

Він пояснює його не запозиченням, а й спільністю доісторичного минулого, що він, проте, сподівається над дусі індоєвропеїзму, бо як якусь бо-гооткровенную старовину. Такі погляди не заважали йому бути великим знавцем народної картинки, як і збори матеріалів його працю має першочергового значення.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Казка як міф. Символічна школа. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru