Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна

Твір розміщено в Шкільні твори для 4 класу від Tvir в Суббота 10 октября

Більше півтора століть минуло з тих пор, як написана «Казка про рибалку й рибку». Але багато безглуздостей, що проголошувалися в недавнім минулому, — «ми покликані скорити природу» або, пущі того, «ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх — наше завдання», — начебто підказані невдачливою пушкінською бабою:

  • Не хочу бути вільною царицею,
  • Хочу бути володаркою морською,
  • Щоб жити мені в окиані-море,
  • Щоб служила мені рибка золота
  • И була б у мене на посилках.

Багатий мир природи, її гармонія, краса розкриваються в добутках П. Базова, А. Кольцова, И. Тургенєва, И. Нікітіна, К. Паустовського. Якщо у творчості письменників XIX в. ми бачимо не непорули гармонію, що, людини й природи, то у творчості М. Пришвіна вже з’являються тривожні ноти. Юність по природі своєї уникає думки про кінцівці життя. А Пришвін нагадує про це, тривожить питаннями; навіщо живеш, що залишиш після себе, як любити всіх, щоб зберегти увагу до кожному? Щоб відповісти на всі питання, треба пройти разом з письменником довгий шлях моральних шукань, початий ще в «Лісовій капелі», — знайти «ключ до власної душі».

«Лісова капель» — книга про моральні шукання людини, про самітність, любов, стражданні, про безмірність болю, що накопичується в душі людини. Прозаїчні мініатюри, що ввійшли в цей збірник, незвичайно поетичні, наповнені влучними спостереженнями, точними описами природи. Читаючи їх, ми випробовуємо почуття замилування, бажання їх зберегти, зберегти, щоб кожний міг насолодитися й принадністю «неодягненої весни», і дзенькотом «лісової капелі», і зачаруванням «горіхових димків». «Ока землі» — це вершина поетичної майстерності письменника. Розділена на три частини: «Дорога до друга», «Роздуму», «Дзеркало людини», вона представляє доконаний утвір художньої, філософської й наукової думки Пришвіна. «Ока землі» — це шлях людини до «душ всіх і кожному окремо» через свій власний досвід життя; це мистецтво художника бачити мир через душу людини й душу природи. Перед нами багато чого відкривається вперше, багато чого виявляється рідним і співзвучним, оживають листи, що мовчали колись, і трави, і сам ліс, зі своїми папоротями й мохами, болотами й лісовими галявинами, зозулями й комарами. Художник, щедро наділений даруванням і любов’ю до людей, стає радісним творцем  загального життя.

Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія в прозі. У ній немає повчань, але є родинна, цнотлива увага до всьому, і до людини насамперед: ти голодний — я тебе нагодую, ти самотній — я тебе полюблю. Усе в письменника — мир, природа, людина — у сукупності становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах. Саме цій темі присвячено казку-минуле «Комора сонця». У ній ми зустрічаємо знайомі прикмети народної російської казки, починаючи з казкового пейзажу, розмов птахів, тварин і кінчаючи щасливою розв’язкою з перемогою добра над злом. Це повість, що поповнює наші знання про життя. Читаючи цю книгу, ми довідаємося про бондарне ремесло й про цілющі властивості журавлини, про значення лісу для людини й про те, як мисливець улаштовує облави на вовків, і які звички в зайця й лисиці, у вовка й у тетерева, чому треба, особливо на болоті, триматися твердої стежки, і що собою представляють більші торф’яні болота.

Багато чого, про що пише Пришвін, не фантазія. В основу всіх його добутків повідомлені дійсні події, власні спостереження й враження.

  • «Ніде у світі немає такої чудової мови, як росіянин, — писав Пришвін. — От візьми, наприклад, слово «батьківщина». Скільки слів з тим же коренем: батьківщина, рід, родичі, рідний, джерело, джерельце, родинний, родинне увага…».

Пришвін — один зі головних письменників. Гіркий писав про нього: «У жодного з російських письменників я не зустрічав, не почував такого гармонічного сполучення любові до Землі й знання про неї, як бачу й почуваю це у Вас… Відмінно знаєте Ви ліси й болота, рибу й птаха, трави й звірів, собак і комах, дивно багатий і широкий мир, пізнаний Вами». Слово Пришвіна незвичайно сучасно, особливо в трагічні моменти нашого життя, на переломі, хоча здається, що творчість Пришвіна досить благополучно: писав він про природу й відомий як співак природи, але думати так — те ж саме, що, входячи в ліс, бути впевненим, що він призначений тільки для відпочинку. Але ж життя природи йде по своїх мудрих глибинних законах.

  • Для риби потрібна чиста вода — будемо охороняти наші водойми.
  • У лісах, степах, горах різні коштовні тварини — будемо охороняти наші ліси, степи, гори.
  • Рибі — вода, птахові — повітря, звірові — ліс, степи, гори.
  • А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу — значить охороняти батьківщину.

 Творчість Пришвіна — це як що заново народжується, знову почутий нами дзенькіт, що йде зараз усе ширше й ширше, слово Пришвіна звучить усе голосніше й голосніше. Він пережив найтяжкі історичні катаклізми й все-таки служив вічному.

 

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет »

    Нові твори

    Чому б Вам не залишити свій комертар?

    Ви не можете відправити коментар анонімно зареєструйтесь будь ласка.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2019 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru