Катерина Авдєєва і російська казка

Твір розміщено в Зразки шкільних творчих робіт від Tvir в Пятница 25 октября

До нашого часу недостатньо вияснена і оцінена діяльність чудовою збирачки і издательницы етнографічних і фольклорних матеріалів Катерини Авдєєвої. У дитинстві вона із батьками переїхала в Іркутськ. Нова нею обстановка порушила її інтерес, і вона почала бытописательницей Сибіру.

Її основні роботи «Записки і зауваження Сибір», «Записки про старому і новому російському побут» й інших містять безліч цінних і дуже тонких спостережень, зокрема формами стародавніх свят (див. також «Нариси масниці в Європейської же Росії та Сибіру, у містах та селах»).

Вона ж опублікувала прекрасний збірник пісень «Російський пісняр, чи Збори найкращих робітників та любопытнейших несен, романсів і водевільних куплетів». Вона стала сестрою Миколи Олексійовича Польового, який допомагав їй у її видавничих справах. Це була розумна і дуже спостережна жешцина, яка вміла правдиво і викладати те, що бачила. У 1844 року випустила невеличкий збірник казок під назвою «Росіяни казки для дітей, розказані нянюшкою Авдотьей Степанівною Черепьевой». Такої ж характеру, як збірник Авдєєвої, і збірник, виданий М.

А. Максимовичем під назвою «Три казки і жодна баєчка». Те, що Максимович назвав побасенкой, — теж казка («Кума-смерть», А. 332).

Усе це — справжні казки, викладені народним мовою. Літературна правка, то, можливо, більш помітна, ніж у текстах Авдєєвої, але загалом цих текстів можна довіряти. Максимович — українець.

Він прославився своїми «Малоросійськими піснями» , якими користувався Гоголь, пишучи своє чудове статтю про народних піснях. За фахом Максимович був ботанік.

Він обіймав кафедру московському університеті, але його переведений у хіба що відкритий Київський університет, де отримав посаду ректора. Ось він переключився на вивчення російській та українській літератури.

То справді був романтик-украинофил, далекий, проте, від націоналізму. Де він записував казки — невідомо.

Судячи з наявності у яких деяких українізмів, вони записані в західних областях, сусідніх із Україною. Усі викладене показує, як великою була потреба у появу такої збірки, який містив б справжні російські казки. Цією потреби відповів знаменитий збірник Олександра Миколайовича Афанасьєва (1826—1871 ). Афанасьєв дійшов казці як теоретик під впливом братів Грімм та його школи. Про нього як про теоретика, як про представника міфологічної школи, як і справу творця капітального тритомної праці «Поетичні погляди слов’ян на природу» досить відомо, і це б хотів повторюватися.

Збірник «Народні російські казки» приніс йому б світової слави. Афанасьєв було б створити настільки грандиозною збірника без сприяння і допомоги Російського географічного суспільства, що було засновано 1845 року. У його складі суспільство мало відділення етнографії, развившее велику діяльність зі збирання етнографічних і фольклорних матеріалів. Цьому сприяли вдало складені програми, рассылаемые на місця.

На програми відгукувалися люди найрізноманітніших професій і надсилали зібрані ними матеріали, які зібралися у архіві суспільства на досить значну кількість. Афанасьєв, вже популярний своїми статтями, у тому числі згодом склалася його книжка «Поетичні погляди слов’ян на природу», і навіть своїм активним інтересом до народного поезії, був обраний членом Географічного суспільства. Рада суспільства ухвалив передати Афанасьєву казкові матеріали їхнього видання. Таку пропозицію відповідало бажанням самого Афанасьєва, які вже давно замишляв видати збори казок.

Пропозиція Географічного суспільства дозволило реалізувати цей задум. З архіву Географічного суспільства на видання витягли 75 текстів. Інші матеріали зібрані із різних джерел.

Сам Афанасьєв записав трохи більше 10 казок в Воронезької області, звідки ж він походив. Він скористався також деякими записами своїх воронезьких друзів. Через П. У.

Киреєвского він отримав записи П. І. Якушкіна. Згодом йому передав своє величезне збори казок У.

І. Даль, яка сама зосередився на виданні прислів’їв.

З іншого боку, Афанасьєв отримував кращі тексти із старих друкованих ЗМІ та лубочних видань. Усього ААЯ надрукувало, було відібрано понад 600 текстів. Збори виходило випусками. Усі збори становило 8 випусків і зветься «Народні російські казки». Це перший науковий видання справжніх російських народних казок, своїм багатством превосходившее аналогічні видання Західної Європи.

Чудові художні достоїнства російській народній казки вперше стали широковідомими.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Катерина Авдєєва і російська казка. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru