Футуризм і Велимир Хлєбніков

Твір розміщено в Шкільні твори для 8 класу від Tvir в Четверг 25 ноября

Велимир Хлєбніков (1885-1922). Неоціненний внесок у розвиток ідей футуризму вніс визначний російський поет Велимир Хлєбніков.

  • Хлебников — хляби созвучий мятежние,
  • превозмогание косности космоса.
  • Надобно сердце неслиханно нежное,
  • чтобы предтечею стать Маяковского
  • …Думали: музы запущенний хлев,
  • ритмов расхристанних душный склеп.
  • Вышло: сиротство судьбы одолев,
  • Хлебников — века насущний хлеб», — писав про поета Зіновій Валвшонок.

 »Колумбом нових поетичних материків» назвав його Маяковський, з гіркотою констатуючи прижиттєву невизнаність поета: «Пої.;т’і.!чиа слава Хлєбнікова безмірно менша від його іначення».

Хлєбніков був ні на кого не схожим, виділявся поетичною екстравагантністю навіть серед футуристів, яких він називав будетлянами. Його поезія — це каскад нескінченних художніх експериментів і творчих пошуків, спроба віднаходження кореневих, найбільш сутнісних закономірностей історичного розвитку людства і буття кожної окремої людини, спроба побудови універсальних законів мислення і мови і таких жо вічних законів космосу, який асоціювався для нього з величезною зоряною книгою із вписаними до неї V»ізигляді таємничих символів знаками природи. Ідеї Хлєбн:;х;;!.з відбиті’у його численних поетичних і прозоьих тіюрах «Гра в (1еклі»(1912), «Світ з кші/,я»(1912), «Вчитель і учень»(1912), «Слово як таке»(1913),»Битви»(1917), «Ізборник віршів»(1907- 1914), «Творіння» (1901 — 1908), «Помилка смерті» (1917), «Зангезі»(1922) та інших.

Спектр творчих зацікавлень поета надзвичайно широкий: це й історія Русі, її вірування та фольклор, загальнослов’янська міфологія, азіатські релігійні та міфологічні мотиви, автобіографічний елемент, перспективи розвитку людської цивілізації тощо.

Хлєбніков створив чимало зразків експериментальної лірики, в якій виявили себе принципи нової словотворчості.

Це й вірш, повністю побудований на однокореневих словах, поєднання яких створює незвичайний звуковий ефект і складну гру емоційносмислових значень:

О, расемейтесь, смехачи!

О, засмейтесь, смехачи!

Что смеются смехами, что смеянствуют смєяльно,

 О, засмейтесь усмеяльно!

О, расемещищ надсмеяльних — смех усмейний

смеячей!…» і т.д.

Це й вірші звукообрази, які створюють пластичний, майже наочний портрет народжуваного через вірш і артикульованого звука. Це й вірші»перевертні», які читаються і зліва направо, і справа наліво. В такій формі він написав цілу поему «Разін»:

  • Сетуй утес!
  • Утро черту!
  • Мы, низари, летели Разиним.
  • Течет и нежен, нежен и течет.
  • Волгу див несет, тесен вид углов…

У пошуках суто слов’янських слів Хлєбніков часто звертався до української мови: «хата», «вырей», «чоботы», «онучи», «Горинож», «что ты робишь печенеже?». Українська тематика звучить і в окремих його творах — «З пісень гайдамаків» (1912), «Курган»(1915). Знайомий поета Д.Петровський розповідав, що «Хлєбніков, по материнській лінії був українцем, …чим і пояснюється велика кількість утворених від українських коренів слів у його творах. Українська мова, яка до цього часу залишається більш безпосередньою і свіжою, такою, що зберігає звукову символіку, була необхідна Хлєбнікову, що експериментував у цей час з мовою».

 Цікаво, що Хлєбніков не лише був знайомий з творчістю Т.Шевченка, але й у своїх листах, написаних з війни (1914 р.) проводив аналогії між своєю важкою солдатською долею і солдатчиною Т.Шевченка часів його заслання. Але чи не найбільш цікавим і значним був внесок поета у розробку створюваної футуристами зарозумілої мови. Зарозуміла мова — це, як відомо, специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, букв. — мова, що лежить за межами раціонального розуміння /узвичаєних його норм/, безпредметна мова. Експерименти над мовою проводили усі футуристи, але концепція зарозумілої мови Хлєбнікова була найбільш аргументованою і глибокою, «…слово, — писав він, — звукова   лялька,   словник   -   зібрання   іграшок.

Але мова природно розвивалася з небагатьох одиниць абетки; приголосні та голосні звуки були струнами цієї гри в звукові ляльки. А якщо брати сполучення цих звуків у довільному порядку,наприклад: бобзоби або дыр бул щ (ы) л, або Манч! Манч! (або) чи брео зо! — то такі слова не належать до жодної мови, але водночас щось говорять, щось невловиме, але існуюче /…/ …ці довільні сполучення (звуків), гра голосу поза словами,отримали назву зарозумілої мови. Зарозуміла мова — означає те, що лежить за межами розуміння. /…/ Те, що в закляттях, замовленнях зарозуміла мова підпорядковує і витісняє зрозумілу, доводить, що у неї особлива влада над свідомістю, особливі права поряд із зрозумілою. Але є шлях зробити зарозумілу мову зрозумілою.

Якщо взяти одне слово, скажімо, «чашка», то ми не знаємо, яке значення має для цілого слова кожен окремо взятий звук. Але якщо зібрати усі слова з першим звуком Ч (чаша,череп,чан і т.д.), то усі інші звуки одне одного взаємознищують, і те загальне значення, яке є у цих слів, і буде значенням Ч. Порівнюючи ці слова на Ч, ми бачимо, що всі вони означають «одне тіло в оболонці іншого»; Ч — означає «оболонка». І, таким чином, зарозуміла мова перестає бути зарозумілою. Вона перетворюється в гру за усвідомленою нами абеткою — новим мистецтвом, на порозі якого ми стоїмо.

Зарозуміла мова виходить з двох передумов: ‘..  1) Перший приголосний простого слова керує усім словом — наказує іншим.

Слова, ідо починаються однаковим приголосним, об’єднуються одним і тим же поняттям і немовби летять з різних боків в одну і ту ж цятку свідомості.

Якщо взяти слова «чаша» і «чоботи», то обома словами керує, наказує звук Ч. Якщо зібрати слова на Ч:чулок, чоботи, черевики,чувяк, чуни, чуп(а)ки, чохол і чаша, чара, чан, челнок, череп, чахотка, чучело, — то бачимо, що усі ці слова зустрічаються у цятці такого образа. Буде це чулок або чаша, в обох випадках обсяг одного тіла (ноги або води) заповнює пустоту іншого тіла, яке служить для нього поверхнею. Звідси чара як чарівна паличка, що сковує солю зачарованого — воду у відношені чари, зиіси чаять, тобто бути нашою для вод майбуття.

 Якщо виявиться, що Ч у всіх мовах маєодне і те ж значення, то вирішується питання про світову мову: усі види взуття будуть називатися на Че ноги, усі види чашок — Че соди, ясно і просто. Принаймні «хата» означає хата не лише поросійськи, але й поєгипетськи; «хижина, халупа, хутор, храм, хранилище «, — ми бачимо, що значення (X) — «смуга перешкоди між точкою й іншою точкою, що рухається до неї». Значення В в обертанні однієї точки наколо іншої, нерухомої. Звідси — вир, вол, ворот, вьюга, вихрь і багато інших сліз. М — «поділ однієї величини на бйзконєчно малі частки». /…/ Таким чином, зарозуміла мова є майбутньою світовою мовою в зародку. Тільки вона може об’єднати людей. Зрозумілі мови вже роз’єднують».

Ось характерний зразок практичного використання зарозумілої мови у самого Хлєбнікова (монолог Зангезі з однойменної «надповісті», площина XIX): «К Зангези подводят коня. Он садится.

  • Зангези
  • Ивєрни виверни,
  • Умний игрень!
  • Кучери тучери,
  • Мучери ночери,
  • Точери тучери, вечери очери.
  • Четками чуткими
  • Пали зари,
  • Ивєрни, виверни,
  • Умний игрень!
  • і т.д.

Сторінка: 1 2

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Футуризм і Велимир Хлєбніков. Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2019 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru