Епістолярний жанр в повісті А.С. Пушкіна «Капітанська дочка»

Твір розміщено в Шкільні твори для 7 класу від Tvir в Среда 16 марта

У той час, коли жив великий російський письменник Олександр Сергійович Пушкін, дуже поширеним способом спілкування між людьми були листи. Цей епістолярний жанр набув широкого поширення і в літературі того часу. Скарбниця література знає безліч повістей і романів у листах. Почасти, поява такого художнього засобу в російській літературі є деяким наслідуванням літературі французької. Олександр Сергійович Пушкін використав у своїх творах листи досить-таки часто, оскільки саме в листах герої творів Пушкіна яскраво і повно виявляли свої почуття. Повість Олександра Сергійовича Пушкіна «Капітанська дочка» вся побудована на посланні, написаному Петром Гриньовим. У цій повісті Пушкіну вдалося одночасно торкнутися і історичний момент, і психологічний, і побутовий, і громадський, а також особисті переживання героїв. І саме листи допомогли передати все те. що хотів сказати автор. А листи, які зустрічає читач у творі, дуже і дуже різні. Наприклад, в деяких з них йдеться про історію. У листі генерала капітану Миронову йдеться про «розкольники», «лиходії» і «самозванця» Пугачову, якого необхідно було усунути. Крім історії, в цьому листі майже не відчули на побутові та філософські моменти, які виражаються у спробі Івана Кузьмича не показувати справжній стан справ Василини Єгорівні, в зображенні самотності Пугачова а також у питанні Гриньова «Як ти думаєш, чим це закінчиться?», Який він задає після цього листа. Протиставленням цього листа є відозву Пугачова.

Ці два листи як би дають характеристику двом протиборчим таборам. Яскраво зображуються побутові і моральні конфлікти у листах Зурін Гриньова, батька Гриньова Петруше і Савельічу, а також Оренбурзькому генералу. У цих листах передана правда панувала життя. Особистий і психологічний конфлікт яскраво виражений в листі Маші. У цьому посланні перед читачем відкриваються характери Швабрина, Гриньова і самої Маші. Але листи служать не тільки для зображення будь-якого конфлікту. Завдяки їм, створюється неповторна композиція твору, розвивається його сюжет. Зав’язкою твору є лист, написаний батьком Петруші своєму давньому товаришеві. Цим листом «руйнуються» все «блискучі надії» Петруші, оскільки воно адресоване не князю Б. Цим листом Олександр Сергійович Пушкін торкнувся також дуже поширену і популярну в російській літературі тему «батьків і дітей», оскільки батько Петруші в даному випадку просто нав’язує свою волю синові. Характер самого Петра Андрійовича розкривається в листі Зурін Гриньова, в якому від Гриньова потрібне застосування Рішучих заходів, а також у листі батька Гриньова Петру і Савельічу, в якому читач бачить неможливість бути разом Гриньова та Маші. У цьому листі ми також бачимо зображення деяких рис характерів Маші, Швабріна і батька Петра Андрійовича. Відповідь же Савельіча можна вважати спробою помирити сина з батьком і повернути хід життєвих подій у звичне русло. Важливе значення для Гриньова має адресований йому лист Маші.

Цей лист змушує Гриньова протидіяти існуючій політиці «обережності» і «розсудливості». У цьому ж листі розкриваються і деякі риси, які притаманні Маші. Її фрази «Богу було завгодно», «молю Бога!» Показують її смирення перед Богом, а «легше … померти, ніж зробитися жінкою такої людини» показують її дівоче гордість. Секретний лист Зурін, в якому йдеться про необхідність арешту Петра, надає несподіванки сюжетом, змінює його розмірений хід. Лист Маші Катерині є розв’язкою твору. Таким чином, всі листи, які читач бачить у повісті «Капітанська дочка» є засобом, який служить для розвитку сюжету, а також для яскравого і повного зображення характерів героїв твору. Крім того, мова, якою написані ці листи, дозволяє зрозуміти дії персонажів повісті, а також більш яскраво і жваво уявити образи дійових осіб.

У повісті Олександра Сергійовича Пушкіна «Капітанська дочка» читач зустрічається лише з двома реально існуючими історичними особистостями: Омеляном Пугачовим і імператрицею Катериною. Всі інші герої твору не є відомими діячами, в повісті немає грандіозних військових дій або яких-небудь героїчних баталій. Практично всі описані в повісті події не впливали на хід розвитку історії. Але від цього герої твору не стають менш цікавими. Головний герой на початку твору не сприймається читачем серйозно. Олександр Сергійович Пушкін досить-таки комічно зображає серйозні події, які відбуваються в житті героя, наприклад, його дуель з Швабріним: «Ін зволь, і стань ж у позітуру. Подивишся, проколю як я твою фігуру! ».

Комічними є і деякі персонажі повісті. Наприклад, дівка Палажка, яка несе в комору шпаги, відібрані в дуелянтів. Або ж Марія Іванівна, яка мало не відправилася на той світ після пострілу з гармати на честь іменин Василини Єгорівни. Також комічно виглядають і Іван Ігнатьіч, який добре вміє тримати нитки при їх змотуванні, і комендант, який будучи підкаблучником, вчить стройової науці солдатів. Але, при наближення реальної загрози, подій, які можуть різко змінити спокійний плин життя, герої повісті здатні змінюватися. Гриньов готова всіма методами і засобами захистити свою кохану, Василиса Єгорівна, чудово розуміючи небезпеку того, що відбувається, відмовляється залишить чоловіка заради того, щоб сховатися за неприступними стінами Оренбурга. Іван Кузьмич, який розуміє всю марність оборони Білогірської фортеці, не збирається здаватися ворогові, а до останнього відстрілюється. Іван Ігнатьіч, Миронови та інші, які постали перед читачами спочатку комічними героями, перетворюються на героїв справжніх, оскільки залишаються до кінця вірними обов’язку й присязі. Гине Іван Кузьмич, який не боїться дати відсіч «злодієві і самозванцю», відмовившись визнати його царем. Гине Василиса Єгорівна, яка не боїться сказати Пугачову, що він «побіжний каторжник». Здавалося б, маленька Білогірська фортеця, до якої не було ніякого діла великим державним діячам.

Але, тим не менш, навіть імператриця пам’ятає коменданта «однією з оренбурзьких фортець» коли Маша каже, що вона дочка капітана Миронова. Ці нікому невідомі маленькі люди. здійснюючи свій подвиг, гідні називатися великими. Тендітна, боязка Маша. Вона заради своєї любові не побоїться поїхати до Петербурга до самої імператриці. Такі люди мають свої тверді життєві принципи, яким вірні все своє життя. Проявляє себе з найкращого боку і головний герой повісті «Капітанська дочка» Гриньов. Він вірний обов’язку, присязі. Він не боїться поодинці їхати рятувати Машу, не залишає в біді Савельіча. Протиставляється в повісті всім цим позитивним персонажам Швабрін, який готовий оббрехати Машу, що відкинули його почуття. Він же поранив на дуелі Гриньова, скориставшись помилкою останнього. Швабрін не роздумуючи переходить на бік Пугачова, коли розуміє, що в даний момент сила на його боці. Але, Олександр Сергійович Пушкін зумів знайти крапельку позитивного і в негативному персонажа. Швабрін все-таки вирішує не втягувати у судову тяганину Машу — людини, яку любить.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Епістолярний жанр в повісті А.С. Пушкіна «Капітанська дочка». Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru