Екзистенціальні мотиви в романі В. Підмогильного «Місто»

Твір розміщено в Твори з зарубіжної літератури від Tvir в Воскресенье 19 октября

I Екзистенціалізм — один із напрямків філософії. (Екзистенціалізм — філософ­ський напрямок, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX століття. Вважалося, що наука недостатньо звертає ува­гу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки. І не дивно, адже XX століття принесло людству дві світові війни, багато локальних конфліктів, революцій, переворотів, світову економічну кризу 1929—1933 ро ків. Це все зробило актуальною проблему людського виживання, збереження психологічної повноцінності. Представники екзистенціалізму звернули свою увагу саме на внутрішній світ людини в екстремальних ситуаціях; вони вва­жали, що немає людини, яка б не відчувала хоч трохи відчаю; нема людини, в чиїх сокровенних надрах не приховувалась би якась стурбованість, тривога, дисгармонія, якийсь страх перед невідомим або чимсь таким, що його вона навіть не бажає усвідомлювати. Цих почуттів не здатні усунути жодні зовніш ні події, вони можуть їх поглибити і загострити. Кожен має свою внутрішню сутність, свою індивідуальність, своє «я», свою екзистенцію. Філософія екзис тенціалізму — це філософія людського існування.)

II Місто — як вершина, яку поставив собі за мету підкорити Степан Радченко. (Світ в уявленні екзистенціалістів є ворожим для людини. Вона відчуває себе самотньою, покинутою, «загубленою». Тривога, неспокій, пригніченість — ось що відчуває людина у стосунках з оточуючим світом.

Філософи-екзистенціалісти називали кілька шляхів порятунку від абсурдності світу: самогубство, боротьба і творчість. Герой роману В. Підмогильного «Місто» обрав собі спосіб виживання у великому місті й підкорення його — творчість.)

1. Перше враження селянина у великому місті. (Приїхавши із села до Києва.

Степан Радченко спочатку був вороже налаштований до міста. Воно для нього стало уособленням ворожого і чужого. Він бунтує, намагається бо ротися з ним, прагне змінити, вважає, що саме він покликаний побороти місто з його абсурдними законами життя: «От вони, ці горожани! Все цс старий порох, що треба стерти, і він до цього покликаний. Ось вони — го рожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах! їх треба вимести геть, розчавити… і на місце їх прийдуть інші». Юнак стривожений і розгублений: абсурдний світ оточує Степана в чужому для нього місті. Страх проймає його. Коли людина не може подолати трагічну абсурдність буття, то принаймні щоб вижити, повинна «зануритись», «розчи нитись» у ній. і юнакові, як показали подальші події сюжету, це вдалося.)

2. Творчість — інструмент героя роману для підкорення міста. (Степан Радченко обрав творчість — як форму боротьби з абсурдністю світу, в якому він опинився. Спочатку навіть не замислювався, чи були його літератур­ні спроби покликом душі, прагненням висловити душевні переживання «Степан вертався додому, охоплений єдиною думкою, віддаючись їй до ре шти, до останньої клітини свого мозку. Бажання, виникнувши в ньому і! прищепившись, скоряло його всього, зрушувало собі на користь всі його сили, заступаю весь світ… Так, Степан мусив стати письменником. Нічого ні страшного, ні незвичайного він не почував у цьому жаданні. Він )рід нився з ним за кілька годин так, ніби викохував роки, а в хвилюванні сво­єму вбачав ознаку хисту, прояв натхнення для творчості». І це був лише початок. На героя чекали муки творчості, ріст як письменни ка і як кар’єриста. Нарешті він досяг поставленої мети: його твори друку­вались, він покращив своє матеріальне становище (винайняв дорогу квар тиру), його кохали жінки (декотрі навіть готові були вкоротити собі віку заради нього!)… Наприкінці роману Степан Радченко, котрий знову мало не впав у депресію, зустрівся з Ритою. Спалахнуло кохання, котре обіцяло нову захопливу пригоду. Він побіг сходами нагору до своєї нової кварти ри, відчинив вікно «й послав містові, що прослалося внизу, свій поцілунок Сів за стіл і став писати свою повість про людей» )

III. Екзистенціалізм в українській літературі. (Екзистенціалізм у творчості україп ських письменників широкого розповсюдження не набув, як скажімо, у Фран ції чи Німеччині. Після утвердження радянської влади в українських письмен­ників не було творчих контактів зі своїми колегами на Заході. Але присутність екзистенціальних мотивів в українській прозі пояснюється особливостями української ментальності. Ці філософські ідеї яскраво проявилися у творчоем українських письменників на межі XIX—XX століть у п’єсах Лесі Українки іа Володимира Винниченка, новелах Михайла Коцюбинського та Василя Стефи ника, а в середині XX століття — в романах Івана Багряного та Василя Барки Але коли ми говоримо про екзистенцішіізм, то перше ім’я, що спадає на думку — Валер’ян Підмогильний.)

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Екзистенціальні мотиви в романі В. Підмогильного «Місто». Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2020 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru