Філософські здобутки збірки Р. М. Рільке «Нові поезії»
Збірка «Нові поезії» стала результатом перебування Р. М. Рільке в Парижі, де він близько спілкувався з відомим скульптором Роденом. Поет був глибоко вражений життям Парижа, і йому це місто, яке вважалося завжди веселим, видалося сповненим печалі. Адже там, де над усім панують гроші, людина нікому не потрібна, вона самотня. Саме такі настрої відбилися вже в першій частині «Нових поезій», яка вийшла 1907 року. Вірші цієї збірки розпадаються на кілька циклів, де кожен присвячено певній темі: містам або пам’яткам архітектури («Собор Святого Марка»), картинам французьких живописців («Балкон», «Читач» - за мотивами живопису Мане, «Викрадення» - за Сезанном тощо), подіям із біблійної історії («Гетсиманський сад», «Явління Самуїла Саулу») тощо. При цьому кожен вірш являє собою повністю завершений твір. Головне для Рільке - це внутрішній світ людини. Якщо людина самотня, то лише душа її - те місце, де відбувається «рух життя». У цих поезіях Рільке багато в чому наслідує філософію східних поетів.
Далі весь твір…
Нові твори