При згадці імені поета Федеріко Гарсіа Лорки в уяві постає так любовно змальована ним Іспанія з її оливовими гаями, садами, що золотяться достиглими помаранчами, то залита гарячим південним сонцем, то оповита таємничим серпанком місячного сяйва.

Світ, змальований Норкою, вражає сміливістю метафоричного перетворення.Їм поет стверджував: «Я щиро дивуюсь, коли стверджують, що образи, якими і є мої твори, - витвір моєї творчої зухвалості, поетичної сміливості. Ні, усі лінії точні у найдрібніших деталях і здаються незвичними лише тому, що не таке буває у нашому житті ,нехитре вміння бачити і чути…». Завдяки цьому «нехитрому вмінню бачити і чути» природа у Лорки завжди шина, олюднена. У вірші «Милоданка й вітер» розбуджений грою Милоданки «на Міоші-тамбурині» «схопився вітер, ленель незборимий» і погнався за дівчиною:

Далі весь твір…

Твір за оповіданням Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Наше покоління, громадяни вільної України, не знає війни, хоча у світі то там, то тут відбуваються воєнні конфлікти. Але із розповідей представників старшого покоління, кіно ми знаємо про страхіття найжорстокішої війни XX століття - Другої Світової. Все доросле населення колишнього Радянського Союзу піднялося на захист своєї Вітчизни. У війні справді недитяче обличчя. Діти ставали до верстатів на заводах замість чоловіків,.які пішли на фронт. Було таке поняття: син полку, коли ще .зовсім юні хлопці потрапляли на фронт і там допомагати бійцям. А школи, у яких до війни кипіло мирне радісне життя, часто перетворювалися на шпиталі. Такі шпиталі були й на території ворога. Один із таких шпиталів описав німецький письменник Г. Белль в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
Далі весь твір…

П’єса «Пігмаліон» - це красива історія, в основі якої - міф про Пігмаліона. Головні герої цієї п’єси - це професор англійської фонетики Генрі Хіггінс та знавець індійських діалектів полковник Пікерінг. Вони дуже різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс - це чоловік років п’ятдесяти, з сивим волоссям і зі зморшками на обличчі, невеликого зросту. А полковник Пікерінг - років шістдесяти, низького зросту, товстий, обличчя немов пожоване від старості, їхні характери можна визначити під час роботи професора, що проводив експеримент над дівчиною Елізою, вуличною квіткаркою. Хіггінс був постійно чимсь невдоволений, розлючений і здавався, на перший погляд, невихованим. Спочатку він ставився до Елізи гірше, ніж до служниці. Але поруч завжди був полковник Пікерінг, який намагався заспокоїти Хіггінса.
Далі весь твір…

Ірландець за походженням, англомовний драматург, критик, публіцист, громадський діяч. За 56 років драматургічної діяльності написав 58 п’єс. Шоу здійснив «театральну революцію» у розвитку драми, він підтримав нововведення норвезького письменника Г. Ібсена. Суть новаторства Шоу полягає в тому, що автор примушує глядача мислити і пропонує «Відкритий фінал» (глядач не отримує готового вирішення проблеми, він має сам додумати ситуації, обговорити їх після вистави). Персонажі Шоу мислять нешаблонно, критично, виводять на поверхню фальшиві цінності; автор широко використовує парадокс як засіб привернення уваги глядача. Комедія «Пігмаліон» (1912) - «сентиментальний роман» з парадоксальною подачею, починаючи від назви і закінчуючи ідеями вирішення мовних, соціальних, особистісних проблем.
Далі весь твір…

Час правління імператора Октавіана Августа ознаменований залученням до відродження могутності імперії Риму найталановитіших письменників нового покоління, серед яких були лірик Горацій та епік Верґілій. Розбещеність верхівки суспільства, жадобароскошів, стомленість народу війною - все потребувало високого рівня чеснот, які б стали еталоном для римлян. Цим естетичним ідеалом епохи стала монументальність, гармонійність і ясність у філософії і культурі. Твори Вергілія - «Буколіки» («Пастуші пісні»), «Георгіки» - були проник-нуті тонким відчуттям природи, оспівували благородну мирну працю пастухів і хліборобів. Мудрий правитель Октавіан Август, щоб вселити в римлян впевненість і гордість за свою державу, радить Вергілію написати поему на сюжет із стародавньої римської історії, і навіть під час своїх воєнних походів імператор не забуває про це, просить Вергілія надсилати частини поеми.
Далі весь твір…