Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності і добра в усьому світі. Пережите знаходило відображення у творчості, яка сама по собі була втручанням у життя.
Далі весь твір…

Жорж Садуль, кінорежисер, на сторінках «Леттр франсез» (21.06.1946 р.) про гру Жерара Філіпа у фільмі «Ідіот» за Ф. Достоєвським писав: «У надзвичайно важкій ролі князя Мишкіна Жерар Філіп показав себе одним з найкращих акторів нашого часу, а Едвін Фейер (Настасія Пилипівна)… краща за все там, де покірно йде за режисером (Жорж Лампен), а не демонструє свої «зіркові примхи».

Далі весь твір…

Від Парижа до Авіньйона – одна ніч поїздом. Жерар відкрив вікно душного номера в готелі «Оберж де Франс» і вдихнув свіже нічне повітря липня. Нарешті він в цьому містечку, назва якого викликає уяві п’янке старе вино з папських підвалів. Авіньйон, оповитий духмяною літньою імлою, весь перед ним як на долоні. Давній романтичний Авіньйон. Його обігає фортечний вал, так само надійний, як стіни дитячих замків з піску, під платанами ліниво кружляє липкий пух. Тут обличчя дівчат нагадують рум’яні провансальські персики, а виноградні лози ростуть усюди, як реп’яхи чи чортополох.

Далі весь твір…

Зі старцем Макарієм (грец. «Блаженним») легенди про Біловоддя слід співставити божественного Цаган убугуна – «Білого Старця», «господаря землі» у алтайців. Паралелі йому наявні серед культових персонажів китайців (Шоу Сін), тібетців (Пехар), японців (Фукурокудзю, Дзюродзін): «… Основні функції Цаган убугуна – покровительство довголіттю і родючості… Легенда про його зустріч з Буддою і наступним за цією зустріччю перетворенням Цаган убугуна в захисне божество ламаїзму була складена, буддійська фразеологія у культові тексти введена, але ім’я за ним збереглося попереднє, ікона з його зображенням отримала доступ у храм… і… він став одним з дієвих осіб цаму – ламаїстської містерії торжества над ворогами віри. Добряк, комічний лисий старець у білій одежі, доторком свого посоха до людини знімаючий йдучі на неї нещастя, — такий він у цамі, таким він був і у народних віруваннях, звідки його запозичив ламаїзм.

Далі весь твір…

Особливістю стиля Грема Гріна є поєднання лаконічного, майже репортажного викладу із яскравою образністю. Грем Грін підтверджував своє прагнення до лаконізму і констатував, що широке вживання епітетів, метафор, порівнянь знаходиться в протиріччі із цим його прагненням: » … захоплення — це ситуація, одна подія. Порівняння — форма відображення. Дія може бути виражена підметом, присудком і додатком, можливо ритмом. Навіть прикметник уповільнює хід або заспокоює нерви» [12, с. 35]. Тим не менш, в романі» Комедіанти» тропи використовуються дуже часто. Практично важко знайти сторінку, на якій не було б метафори або порівняння та, принаймні, кількох епітетів. Але художні засоби використовуються Гремом Гріном не задля створення пафосності, вишуканості, піднесеності стилю. Навпаки, вони часто можуть бути дуже приземленими, як наприклад: «волохаті вуха» [1, с. 8] або «стойло матусі Катрін» [1, с 162]. Метафоричність, образність — це спосіб мислення, спосіб світосприйняття для Гріна. Ситуації і герої в романі «Комедіанти» є уявними. Проходячи крізь призму авторського розуміння і ставлення вони набувають образності, яка врізається в пам’ять і примушує працювати уяву читача. Тропи надають ситуаціям і думкам оповідача емоційної забарвленості, допомагають глибше передати закладений автором в ситуацію підтекст.
Далі весь твір…