Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя

Розміщено Стислі твори для молодших класів від Tvir від Понедельник 26 октября в 11:11

Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня — високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. А крізь листя вже видно маленькі яблука. Ближче до середини літа плоди, що ростуть на нижніх гілках яблуні, зникають: всюдисущі хлопці обривають їх ще неїстівними. Але ті яблука, що збереглися на верхніх гілках, з кожним днем стають дедалі привабливішими. Хоча яблуня і здичавіла, плоди мають такий апетитний вигляд, ніби за цим деревом ведеться постійний догляд. Сонечко розфарбовує иблучка у рожевий колір, здається, що навіть місяць дарує їм своє сяйво, янтарне, загадкове.
Далі весь твір…


Берегти природу — берегти батьківщину. Твір-роздум

Розміщено Стислі твори для молодших класів від Tvir від Понедельник 26 октября в 11:09

У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув. Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламану гілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю красу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принісши у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком. Рослини були зірвані просто так, мимохідь, навіть не подумавши, навіщо це потрібно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. Інша річ, бузок або черемха. До речі, в нашому парку є багато різних видів бузку, але і його, якщо вже ламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.
Далі весь твір…


Осінній день. Твір-опис за картиною О. Нечипоренка «Осінній наспів»

Розміщено Стислі твори для молодших класів від Tvir від Понедельник 26 октября в 11:09

Добре опинитися у розпал золотої осені біля лісного озерця. Після довгої дороги на березі улаштовуємо привал. Сідаємо на повалене дерево і завмираємо у німому захопленні. У дзеркалі води — золоті відблиски природи, що в’яне. В озері міниться золотими барвами листя старих величезних дерев. Вони — мов вартові озера. Дерева майже впритул підійшли до води і застигли біля самісінького берега. -Берег озера облямований ше блідо-зеленими заростями, шо також віддзеркалюються у воді. Але ця зелень не в змозі суперничати із золотом природи, що квітне своїм останнім, осіннім цвітом. Здається, золоті злитки обтяжують гілки дерев. Зовсім близько до озера підійшли розкішні кущі верби.
Далі весь твір…


Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду

Розміщено Стислі твори для молодших класів від Tvir від Понедельник 26 октября в 11:09

Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші — жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних балконів стають кондиціонери.’ Вони подають прохолодне повітря вже не тільки в кімнати, айв закриті балконні приміщення. Зсередини одні балкони оздоблені деревом, інші — пластиком, неодмінно на таких комфортних верандах є електричне освітлення. Наш балкон звичайний. Ми нічим його не закривали. Він має такий вигляд, як і багато років тому, коли люди тільки заселяли наш будинок. Проте усім дуже подобається наш балкон. Улітку він перетворюється на справжній квітник. Квіти на балконі всюди: в горщиках, ящиках, які кріпляться до стіни будинку, у балконній металевій огорожі. Квіти у нас — з весни до пізньої осені. По них можна визначити пору року. Першими зацвітають братки, потім починають розпускатися ромашки, за ними — чорнобривці, блакитнішає березка. Але найулюбленіші мої квіти, які восени прикрашають наш балкон, — це айстри. Бузкові, рожеві, темно-червоні, білі… Здається, їм не страшні ні дощ, ні вітер. Одного разу на нашому балконному палісадничку знайшли затишок сонечки. І, зрозуміло, до нас на балкон прилітають птахи. Навіть сойка якось присіла на поруччя, щоб роздивитися краще: що то за диво, про яке усім розповідають ці горобці?
Далі весь твір…


Безквитковий горобець. Твір з обрамленням із власних спостережень

Розміщено Стислі твори для молодших класів від Tvir від Понедельник 26 октября в 11:08

Ця поїздка метро мені особливо запам’яталася. Була зима, але, як і останні кілька зим, вона не була надто суворою. На східцях біля входу в метро стрибали горобці. Вони нікого не боялися. Щоправда, вони завдавали багато клопоту бабусям, що торгують насінням та горішками. Варто було хазяйкам насіння відвернутися — горобці тут як тут. Сядуть на миску з насіння.м і клюють. Хазяйка грізно крикне «киш!», змахне руками, заплеще в долоні — горобці з веселим цвіріньканням відлетять на невелику відстань і спостерігають за жінкою, очікуючи нагоди, щоб знову поживитися насінням. Деякі хазяйки озброюються хворостиною. Покупці, шо не знали про горобців-грабіжників, були здивовані: кому погрожують старенькі? Дивитися на них було кумедно. Ми увійшли до вестибюлю метро. На той час пасажирів було небагато. Підійшли до турнікета і раптом почули знайоме веселе «цвіріньк». Якимось чином горобець влетів у метро. Він метушився під сферичною стелею і цвірінькав. Цікаво, як він вилетить назовні? Тут у яскравому світлі ламп мені вдалося добре роздивитися птаха. Шоколадного кольору голова з сірим «капелюшком» на маківці, чорна шийка й воло. Спина, крила — коричнево-бурі, низ — світло-сірий. Ми не поспішали на платформу. Коли відійшли вбік, щоб не заважати людям, ми продовжили спостерігати за горобцем.
Далі весь твір…



Сторінка 6 з 8«12345678»


загрузка...

Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru