Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я - знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуана. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-ґвалтівник Дон Хуан Тирсо де Молина, прототип всіх майбутніх Дон Жуанів. Серед них жіночно прекрасний, по дитячому простодушний, палкий герой поеми Байрона «Дон Жуан», завжди закоханий у красу, завжди готовий відгукнутися на любов жінки безтурботний гуляка, марнотратник життя, дерзостно сильний і красномовний звабник - пушкінський Дон Жуан, серед них і герой драми Лесі Українки Дон Жуан, скорений жінкою.

(Далі весь твір…)

У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак“. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються цивілізованими стосунками, Вольтер за допомогою усіх відтінків комічного піддає критиці політику, релігію, шлюб, науку. Найголовніші риси головного героя - здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її.
(Далі весь твір…)

“Історія Тома Джонса, знайди” (1749) вважається найкращим романом Філдінга. Структура твору складна. У ньому автор синтезував існуючі на той час різновиди романного жанру - сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, “роман великої дороги” - і створив новий різновид - соціально-побутовий роман. Цей різновид відповідав прагненню Філдінга створити епічну структуру, що охоплює життя суспільства в строкатості його проявів і розмаїтті людських типів та характерів. Дія твору відбувається в 1745 р., в період реакційного повстання якобитів на підтримку чергового претендента з роду Стюартів на престол Англії. Тож події розгортаються на широкому соціальному й історичному тлі.
(Далі весь твір…)

Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини. Роман “Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, що допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя. Сімнадцятилітній Холден Колфілд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої по рахунку школи, і йому має бути нерадісне побачення з родителями. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: він по неуважності забув все спортивне спорядження в метро й тим самим знеславив всю школу. По-третє, головний герой ніяк не може поладити й ужитися зі своїми товаришами. Його поводження буває часом жахливим: він грубий, уразливий, у відносинах Холдена з людьми відчувається глузування над навколишніми.
(Далі весь твір…)

“Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто післявоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селінджер вибирає форму роману-сповіді, саму експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятилітній Холден Колфілд, головний герой оповідання, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним відбулося біля року тому назад, коли йому було шістнадцять років. Автор знайомить читача з героєм у момент гострої моральної кризи, коли зіткнення з навколишніми виявилося для Холдена нестерпним. Зовні цей конфлікт обумовлений декількома обставинами. По-перше, після багатьох нагадувань і попереджень Холдена виключають за неуспішність із Пенси, привілейованої школи, - йому має бути нерадісний шлях додому, у Нью-Йорк. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: по неуважності він залишив у метро спортивне спорядження своїх товаришів, і цілій команді ні із чим довелося вертатися в школу, оскільки неї зняли зі змагань. По-третє, Холден сам дає всякі підстави для складних взаємин з товаришами. Він дуже соромливий, уразливий, нелюб’язний, найчастіше буває просто грубий, намагається дотримуватися глузливого, заступницького тону в розмові з товаришами.
(Далі весь твір…)