Хто не бачив по телебаченню таку картинку: боксери перед відповідальним боєм демонструють перед публікою і один перед одним свій характер, витримку, вони пильно, невідривно дивляться в очі один одному - хто кого передивиться, той і має сильніший характер, витримку. Згадується це, коли читаєш епізод, у якому мудра Багіра нагадує своєму улюбленцю Мауглі, що він Людина. Вона дивиться пильно в очі Мауглі і перша відводить погляд. І це Багіра, яка наводить жах на все живе, що мешкає у Джунглях. Пояснюється це просто: Багіра народилася серед людей, у неволі, і сама колись відчула жах перед людиною. У цьому мудра пантера зізнається Мауглі. Це був один із найважливіших уроків, які Багіра дала Людському дитинчаті.
Далі весь твір…

Акела - Ватажок Зграї. Великий сірий Самотній Вовк був сильним, мудрим старим. Вже багато років він водив Зграю. Лише двічі за своєї молодості він потрапляв у вовчу пастку. Він багато знав про людей, а також дотримувавя Законів Джунглів.) Поведінка Акели на Зборах Зграї. (Ішлося про Людське дитинча. Вислухавші? Балу, який мав намір заступитися за хлопчика, Багіру, яка сказала, що вбивство голого дитинчати - це ганьба, старий мудрий Вовк Акела звернувся до Батька Вовка і сказав, щоб той виховав Мауглі гідним сином Вільного Племені.
Далі весь твір…

Які негативні і позитивні риси характерні для людського суспільства і мешканців Джунглів? У людському суспільстві панує любов і дружба, доброзичливе ставлення одно-го до одного, взаємовиручка, взаєморозуміння, вірність обіцяному слову, подолання всіляких негараздів, але також і злість, заздрість, бажання обдурити іншого, грубість, підлабузництво. Майже так само ми можемо схарактеризувати стосунки мешканців Джунглів. Огидно читати про шерханівського підлабузника Табакі, та і сам Шер-Хан викликає негативні почуття і тому що втручається в життя вовків, і тому що злий, жорстокий, заздрить усім, робить підлі вчинки. Якби йшлося про людей, то можна було б сказати, що в нього руки загребущі, а очі завидющі, та й чужими руками полюбляє жар вигортати. Викликає повагу своїми діями Багіра, Вовки, що врятували людське дитинча. Проміж звірів теж існують добрі і госунки, вони допомагають одне одному, поважають старших.
Далі весь твір…

Жила-була пасербиця. І не було їй спокою в сім’ї. Мачуха та її дочка примушували пасербицю виконувати найважчу чорну роботу. Все виконувала вона безвідмовно. Одного разу мачуха поставила перед пасербицею, здавалося, зовсім безглузде питання. Річ у тому, що королеві забажалося серед зими пролісків. Вона пообіцяла тому, хто принесе кошик пролісків, стільки золота, скільки у кошику буде квітів. Почула про це мачуха і захотіла розбагатіти. Але кому доручити збирати проліски взимку? Звісно, пасербиці. Ось і вирушила бідолаха у засніжений ліс.У лісі дівчинка побачила багаття, навколо нього - людей. Вони дозволили пасербиці погрітися біля вогнища і з’ясували, навіщо вона прийшла до лісу. Незнайомці, з якими зустрілася дівчинка, були брати-місяці. В їх владі було домовитися проміж собою про те, щоб серед лютої зими раптово на одну годину засяяло квітневе сонце. Дівчинка не просто поверталася додому з кошиком пролісків, а ще з подарунком від Квітня - з чарівною каблучкою.
Далі весь твір…

Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного брата. І коли Кая викрала жорстока Снігова Королева і забрала з собою в Льодову Лапландію, Герда, не замислюючись, поспішила на допомогу. Вона зібралася в небезпечну дорогу, щоб розшукати Кая і звільнити його. Сили надають її найкращі якості: людяність, доброта, любов, співчуття. Саме ці людськії якості Герди оцінили бабуся, що знала чари, та король і королева, які одягали дівчинку в оксамити й шовки. Вони дали їй і чобітки, і муфточку, і чудову сукню, і карету з золота: Але волею долі у цій чудовій кареті вона потрапляє до рук розбійників.
Далі весь твір…