Твір за віршем В. Маяковсьисго «Лілічко! (Замість листа)». Серце ніколи не узгоджує з розумом прихід кохання. Поет В. Маяковський 1915 р. закохався в заміжню жінку Шлю Врік, яка слала йото музою на довгі роки. Дружні стосунки з родиною Еріків тривали до самої смерті Маяковського. Довгий час вони жили втрьох в одній квартирі. Осип Брік займався видавництвом віршів Маяковського. Коли 1928 р. вийшов перший том зібрання творів поета, то в ньому була зазначена посвята: «Л. Ю.Б, незважаючи на те, що Маяковський за цей час не раз серйозно закохувався і навіть збирався створити сім’ю. Один із ранніх віршів Маяковського «Лілічко! (Замість листа)» (1916) розповідає про його почуття до Лілі Брік. Він звучить, як живий голос поета, безпосередньо звернений до коханої жінки, що стоїть перед ним. Це плутано-схвильована мова людини, для якої зараз в коханні вся її доля. Поет говорить і про невідворотність прощання:
Далі весь твір…

Тема Великої Вітчизняної війни стала на довгі роки однією з головних тем літератури XX століття. Причин тому багато. Це й неминуще усвідомлення тих втрат, які принесла війна, і гострота моральних колізій, які можливі лише в екстремальній ситуації, і те, що з радянської літератури надовго було вигнано всяке правдиве слово про сучасність, - тема війни залишалася часом єдиним острівцем дійсності в потоці надуманої, фальшивої прози, де всі конфлікти, відповідно до вказівок «понад», повинні були відбивати боротьбу гарного із кращим. Але й правда про війну пробивалася нелегко, щось заважало сказати її до кінця. Сьогодні ясно, що неможливо зрозуміти події тих років, людські характери, якщо не враховувати, що 1941 року передував страшний 1929 рік «великого перелому», коли за ліквідацією «куркульства як класу» не помітили, як ліквідоване було все краще в селянстві, і 1937 рік. Однією з перших спроб сказати правду про війну стала повість В. Бикова «Знак лиха». Повість ця стала етапною у творчості білоруського письменника. Їй передували його добутки про війну, що стали вже класикою літератури XX століття: «Обеліск», «Сотников», «Дожити до світанку» і інші. Після «Знака лиха» творчість письменника знаходить подих, заглиблюється в історизм, насамперед у таких добутках, як «У тумані», «Облава». У центрі повести «Знак лиха» - людина на війні.
Далі весь твір…

Його повне ім’я Антуан Жан-Батист Марі Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві батьки звали його Тоніо. Коли виріс, товариші називали його Сент-Екс.   Антуан ріс у спокійній атмосфері любові, затишку, доброзичливості. Він полюбляв бавитися серед зелені парків, залазити на віковічні дерева, грати в розбійників під стінами: старовинних замків. Дорослі не силували його займатися чимось одним, давали можливість вільно розвиватися. Хлопчик ріс фантазером і забіякою. Його енергії вистачало на всілякі пустощі, але разом з тим він полюбляв мріяти, був дуже вразливий і сором’язливий. У школі однолітки називали його лунатиком через те, що він часто задумливо дивився в небо. Антуан сердився, кидався в бійку і тому мав у табелі успішності з дисципліни найнижчі оцінки. Та й у навчанні хлопець не виявляв себе вундеркіндом: старанно вчив тільки ті предмети, які подобалися, а на інші майже не звертав уваги. Слово «треба» не мало над ним сили, а тому поряд з найвищими балами з математики, латини, французької словесності мав найнижчі з історії, географії та природничих наук.

Далі весь твір…

Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова
Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися «ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних «ворогів народу» відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. Ще 1920 р. був розстріляний більшовиками її перший чоловік М. Гумільов, відомий російський поет, у минулому офіцер царської армії. 1935 р. за «антирадянську» діяльність були заарештовані її син Лев Румільов і другий чоловік; М. Пунін. Після листа Ахматової до Сталіна їх звільнили. Проте 1939 р. Лева Гулмільова заарештували вдруге. Вирок — десять років виправно-трудових таборів. Ахматова пережила довгі роки відчаю і страху. І таких людей були мільйони. Тому поема про пережиті страждання, яку Ахматова пообіцяла написати одній із таких стомільйонних жінок «с голубими губами», є голосом цілого народу.
Далі весь твір…

Що може бути страшніше й абсурдніше за війну, коли люди, яких Бог обдарував душею й розумом, починають знищувати один одного. А якщо людина, яка змушена брати участь у війні, до того ж має душу поета, то їй набагато важче жити без кривавого безглуздя, бо її місія - пропустити все через себе, осмислити, а чім розповісти всім про пережите. Французький поет Г. Алоллінер, який був учасником Першої світової війни, вражения від воєнних страхіть втілив у фронтових поезіях, які згодом склали «Кілограми»,« Вірші Миру і Війни». Назва збірки відображає експериментаторство поета у самій формі твору. Аполлінер вважав каліграми одним із найважливіших своїх відкриттів, вбачаючи мій синтез поезії і візуальних мистецтв. Вони є наче мальована поезія: текст будується так, що утворює малюнок того предмета, про який ідеться.
Далі весь твір…