План

1. Зародження красномовства.

2. Художня майстерність Лісея.

3. Ісократ - вчитель риторики.

4. Демосфен - один із самих видатних ораторів давнини.

3. 1. Зародження красномовства. Ще в ранню епоху розвитку громадського життя в Греції ораторське мистецтво займало важливе місце.
Далі весь твір…

Нiмецький поет i прозаїк Генрiх Гайне створив новаторську лiро-фiлософську прозу «Дорожнi картини», що мала великий вплив на свiтову есеїстику i художньо-документальнi жанри. Перша частина «Дорожнiх картин» - «Подорож на Гарц» (1824).

«Подорож на Гарц» є розвитком i доповненням «Книги пiсень» - книги про почуття i думки. За змiстом «Подорож на Гарц» - дорожнi замiтки, якi змальовують нiмецьку дiйснiсть середини 20-х рокiв. Написанi вони у формi лiтературно-полiтичного фейлетону. Опис подорожi i краси нiмецької природи переплiтається з дотепною та їдкою критикою суспiльних вiдносин та порядкiв у Нiмеччинi. Автор поєднує жанровi сцени i суспiльно-полiтичну сатиру. Картини моралi, судження про полiтичнi подiї, спостереження типових явищ дiйсностi переплiтаються iз казковим видiннями i старовинними легендами.
Далі весь твір…

Видатний нiмецький письменник - романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповiдань i повiстей. Живописнiсть i музикальнiсть його прози, романтична iронiя, химерна вигадка i переконливо реальне в описах його фантазiй беруть за душу i сучасного читача.
Далі весь твір…

Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нiчого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. «Людцi мудрять, наче щури, якi скребуть по палицi Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному словi нюхає нашатирний спирт, читає лекцiю про силу. Пани, якi вiд кожної дрiбницi непритомнiють, критикують тактику Ганнiбала. Хай же вiн пропаде, кволий час кастратiв, який спроможний лише тiльки пережовувати дiї вiддалених часiв i калiчити коментарями героїв давнини».
Далі весь твір…

Найкращий iз романiв iспанського письменника Мiгеля Сервантеса де Сааведра, що звiковiчив його iм’я в лiтературi «Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський» був задуманий як пародiя на середньовiчнi лицарськi романи, але дуже швидко перерiс вихiдне завдання автора, який пiднiсся до рiвня спроби вирiшення «вiчних» фiлософських питань i складних морально-етичних проблем. Але й первiсне завдання вже мiстило в собi зародки майбутнього «перетворення»: бажання написати пародiю було викликане величезним розривом мiж тематикою й зображенням життя в популярнiй тодi лiтературi та власне дiйснiстю. Вiд такої постановки питання лише пiвкроку до iдеї, що стала головною в романi: конфлiктом мiж iдеалом i дiйснiстю.
Далі весь твір…