Роман Юрiя Яновського “Вершники” - талановита данина своєму часу

Кривавою хвилею прокотилася громадянська вiйна по Українi. Заради примарних iдеалiв брат убивав брата, батько вбивав сина, а син пiдiймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроцi. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останнi днi свiту. Саме про це пише Юрiй Яновський у романi “Вершники”.
Далі весь твір…

Коли з тривогою i захопленням читаєш сторiнки бiографiї Iвана Багряного i тихою нечутною ходою бредеш вулицями Харкова повз “фабрику-кухню” - в’язницю по вулицi Чернишевськiй, а потiм уява переносить нас у табори Далекого Сходу, i радiєш, що в’язень тiкає iз заслання i повертається до рiдної Охтирки; але за доносом його знову заарештовують i вiдправляють до харкiвської в’язницi на Холоднiй Горi, де письменник перебуває понад два роки, а з них 83 днi - у камерi смертникiв, то мимоволi розумiєш, якi подiї i факти лежать в основi роману “Сад Гетсиманський” - реальнi, конкретнi, автобiографiчнi.
Далі весь твір…

Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твiр. Слова, якi б вiдбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинкiв i що часто примушує вимогливiше ставитися до себе. Це почуття - безмiрна, трепетна, свята любов до матерi. I як же я захотiв, щоб мене зрозумiли, повiрили, прийняли серцем те, що я напишу про свою неньку!
Далі весь твір…

Письменники - виразники поетичної душi свого народу. Ним був i Василь Симоненко, що навiчно зостався молодим заспiвувачем поезiї другого повоєнного десятилiття.

У його поезiї “Лебедi материнства” стiкаються воєдино фантазiя казки i щира правда серця. У цiй поезiї ми нiби чуємо голос поета, перевтiленого в чарiвника. Той голос огортає дитячу душу таємницею чогось осяйного, прекрасного:
Далі весь твір…

Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового - твiр складний. У ньому переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик, нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються два часовi плани - брудне сьогодення i омрiяне майбутнє або оманливе минуле. Усе високе, романтичне, гарне спiввiдноситься з минулим або майбутнiм, iдеали свої вiн шукає лише там.
Далі весь твір…