Кожен, хто починає писати про відому українську піснярку Марусю Чурай, обо’язково оговориться, що чи дійсно існувала ця дівчина, чи вона тільки з легенди і народної уяви, - досі не відомо. Як на мене, навіть якщо б Марусі Чурай не існувало, то її варто було б вигадати. Але вигадувати її не варто:  навіть історичні документи, які підтверджуються факт існування цієї невірної постаті. Хоча відомості про її життя часто неповні і суперечливі. І Традиційно Марусі Чурай приписують кілька пісень. Серед них «Ой, не ходи, Грицю…», «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози » та інші. Влаштовуємо просту перевірку: шукаємо ці тексти за першим рядком будь-якій пошуковій інтернет-системі. Не одне джерело маркує ці тексти . Хіба не показник? І дійсно, тексти Марусі Чурай настільки живі та емоційні, що не дивно, що вони стали народними, а дівчину пам’ятають і досі якодну з найвидатніших піснярок українського народу, такого багатого на співи.
(Далі весь твір…)

Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на дплеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти1 і любити людей, їх працю. Протягни руку - і книга заговорить про те, що тобі належить дізнатися. Поторкай гладкий корінець, і запитай, звідки узялося друкарське творіння, хто його придумав, чи давно, і якими були найперші книги? Важко повірити, що можливі книги без’паперу, але такі були. Що тільки не використали люди для листа: глину, камінь, дерево, кору дерев, шовк, шкіру. Але найбільшого поширення набули глина, папірус, перги мент; на Русі - бересту. Звернемося до історії: люди кам’яного століття теж уміли малювати. Який матеріал вони для цього використовували?
(Далі весь твір…)

Первинне латинське слово «Толерантність» означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалося з такими поняттями, як «біль», «зло»! У XVI в. до цього додаються і інші значення - «дозвіл», «стриманість». З того-часу толерантність трактувалася і як поступка в питанні про релігійній свободі - дозвіл з боку держави і офіційної церкви відправлення інших релігійних, культів. Віротерпимість була історично першою і домінуючою формою прояву толерантності. Головним засобом досягнення толерантності в епоху Нового часу стало відділення церкви від держави, а також і відмова в праві карати іновірців. Важливо підкреслити, що терпимість до чужої точки зору не припускає відмови від її критики або від власних переконань.
(Далі весь твір…)

У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів - повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і величних почуттів з прочитаних творів. З них ми пізнаємо життя, вчимося споконвічним духовним цінностям, знаходимо відповіді на свої численні питання.
(Далі весь твір…)

Юристи, на мою думку - це ті люди, які мають відстоювати в житті чесність, порядність, людяність. Ведучи ту чи іншу справу, вони повинні виявити причини конфлікту між суб’єктом і соціальним середовищем, зрозуміти суть конфлікту, приймати правильні рішення для його розв’язання. Юристи зобов’язані нживатися в атмосферу дії, співпереживали з коленим учасником драми, відчути й розуміти мотиви злочинів, проникати у внутріній світ того, кого доводиться захищати чи звинувачувати. Вважаю, що такий підхід обумовлений особливостями світу, а якому ми живемо, так як саме сьогодні людьми володіє почуття страху, тривоги за свою долю, передчуття того, що світ цей нестабільний і ворожий. Мене дуже хвилює проблема «загубленого» покоління, спантеличеного життєвими протиріччями, економічною кризою, що викликала хвилю безробіття і розгул фінансових афер.
(Далі весь твір…)