Квіти — очі природи

Розміщено Шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir від Суббота 19 февраля в 7:47

Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір у невеликому палісаднику, в прилаштованому на балконі ящику чи просто на підвіконні. Малесенькі незабудки і витончені троянди однаково привабливі. Щедро нам дарують свій аромат біленькі скромні квіти жасмину і розкішні півонії. Кожна квітка — це окраса нашого життя. Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати. Квіти дарують нам не тільки свою красу. Вони — частинка всієї живої зеленої природи, завдяки якій ми маємо змогу дихати чистим повітрям. Адже рослинність, яка прикрашає нашу Землю, часто називають легенями планети.
Далі весь твір…


Як я провела літо

Розміщено Шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir від Воскресенье 13 февраля в 16:14

Літні канікули — Це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду — щось дуже хороше. Разом з сестрою я з задоволенням доглядаю за нашими овочами. Ми поливаємо, прополюємо нашу зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка. І нам приємно, коли мама за обідом каже: «Ах, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої дівчатка, мої помічниці! »Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри пограти, і в гості поїхати. Але найбільше я чекаю, коли наші батьки поїдуть з нами на море. Цього літа я навчилася нарешті плавати і щоранку стрибала від радості по дорозі до моря і назад. Мені дуже подобається море.
Воно широке-широке, Глибоке-глибоке, таке невідоме, що іноді навіть трохи страшно стає, коли довго на нього дивишся. Море — це щось тихе і м’яке, близьке й далеке, тепле і прохолодне. І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду — і плавати, пірнати, борсатися. Зараз на столі переді мною лежать морські раковини. Я прикладаю їх до вуха і чую шум прибою. Я ніби відчуваю, як морекая хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає мені в обличчя тисячі блискучих солоних бризок. І я сміюся, я радію разом з мамою, татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем. Швидко пролітає літо, ось вже і вересень.
Далі весь твір…


Як я пізнала справжню цінність речей (твір-замітка в газету)

Розміщено Шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir від Воскресенье 13 февраля в 16:14

На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це «з першими півнями», гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: «Навіщо так рано?» Тоді вона сказала, посміхнувшись: «А ти, онучка, вийди в город годині о дванадцять і спробуй бур’яни повисмикувати, грядки переглянути, підійди до малинник і ягідки позбирав». На другий день опівдні, коли дрімає все село, я з бабусею вирушила на грядки.
Далі весь твір…


Білі коні під чоботом історії

Розміщено Шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir від Суббота 4 декабря в 12:33

Доля коня — у волі. Доля коня — у силі. Так чому ж тоді споконвіку ці мудрі й незалежні істоти запряжені в ярмо? Чому тягають на своїх спинах воїнів, беручи таким чином участь у кровопролитті? Чому терплять удари батогами й виправдовують своїх кривдників? Горда й одночасно дуже непевна їхня мудрість. Коні близькі до людей. Вони можуть становити з вершником одну суть або взагалі бути одним цілим (кентаври із міфів). Тому, мабуть, письменники часто уособлюють саме в цих тваринах дух людини, а то й цілого народу. Усі пам’ятають мультиплікаційного Спірита — душу прерій. І той, хто насправді зрозумів головну ідею цього анімаційного фільму, скаже: «За показом долі мустанга стоїть щось більше, а саме ідея свободи, дух індіанського населення, символ, ідеал». Таким є персонаж оповідання Володимира Дрозда білий кінь Шептало. Але в ньому втілений досить гіркий, драматичний образ українського народу.
Далі весь твір…


Чим полонила Настя Лісовська «пана трьох частин світу», або «Якби я був султан…»?

Розміщено Шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir від Суббота 4 декабря в 12:33

Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам .підкоряються землі «від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях». Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити: день за днем. Чого б ви тоді бажали, чого прагнули? В оточуючому вас світі настільки багато шукачів вигоди, солодкої брехні, гіркого вина, що втрачається віра у справжнє, у нештучні почуття, у щиру посмішку, довіру й любовне піклування. Але раптом, немов цвіт папороті в купальську ніч, з’являється Вона. Та, що не кидається в ноги й не прагне багатства, що говорить так, ніби ти й не султан, а просто товариш із села, сміливо й відкрито.
Далі весь твір…



Сторінка 2 з 17«123456789101112131415» »


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru