Початок історії міста Варшави сягає кінця XIII i початку XIV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття.

У 1596 році король Сигізмунд III Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі.
Далі весь твір…

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.
Далі весь твір…

Руїни замку містяться на південній околиці села, у надзвичайно мальовничій місцевості. Це - мисоподібна тераса крутосхилу, що переходить у стрімкий правий берег Дністра. Звідси відкривається велична панорама річки, що широкою підковою охоплює село з околицями. Від колись щільно забудованого, хоч і невеликого замку, нині збереглося небагато: північно-західна вежа та фрагмент південно-східної, що пізніше правила за каплицю.
Далі весь твір…

Архітектурою в дереві Бойківщина прославилася не тільки на всю Україну, а й поза нею. Адже бойківська дерев’яна архітектура вже тепер займає визначне місце в історії світової архітектури своєю оригінальністю і багатоваріaнтністю будівельних типів. Кожний з цих типів має свій особливий образ. Найбільше визначився мистецькими якостями ступінчасто-пірамідальний тип бойківської церкви з трьома вежами. Асиметричний і одночасно добре зрівноважений, артистично вироблений образ цієї найчастіше скомпонованої в добрих пропорціях церкви дає якнайбільше естетичне задоволення і створює піднесений настрій.
Далі весь твір…

Зайшла я одного разу до крамницi «Усе для щастя». З подивом розглядала усiлякi товари, що тiснилися на її полицях, i нарештi, вибрала собi аж чотири речi. Зараз я розповiм вам про них.

Перша рiч - це «Елiксир здоров’я, любовi i щастя». Той, хто вип’є хоч ковток цього елiксиру, завжди буде здоровим, любитиме людей i житиме мирно та щасливо! Менi сподобалось те, що цей елiксир нiколи не закiнчу вався, i чим бiльше людей вип’є його, тим бiльше наповнюється пляшечка з елiксиром. А ще сподобалась сама пляшечка - кришталева, з рiзними вiзерунками, невелика, квадратна, з круглою кришталевою кришечкою. Крiзь її прозорi стiнки яскраво зеленiв елiксир. Я дам ковтнути його всiм своїм рiдним, щоб нiхто з них нiколи не хворiв, не помирав i щоб ми жили дружно i щасливо. А ще я напою цим елiксиром своїх однокласникiв, щоб ми не пропускали занять через хворобу i нiколи не сварилися мiж собою.
Далі весь твір…