Гранатовий Браслет (переказ стисло) (частина друга)

Розміщено Стислі перекази з української мови від Tvir від Понедельник 23 мая в 8:54

Після п’ятої години стали з’їжджатися гості. Князь Василь Льво-вич привіз із собою вдову сестру Людмилу Львівну, за чоловіком Дура-сову, огрядну, добродушну й незвичайно мовчазну жінку; світського молодого багатого марнотратника й гульвісу Васючка, якого все місто знало під цим фамільярним ім’ям, дуже приємного в товаристві завдяки вмінню співати и декламувати, а також улаштовувати живі картини, спектаклі і благодійні базари; знамениту піаністку Женні Рейтер, подругу княгині Віри по Смольному інституту, а також свого шурина Миколу Миколайовича. Після них приїхав на автомобілі чоловік Анни, З голеним товстим, потворно’ величезним професором Спєшніковим і з місцевим віце-губернатором фон Зекком. Пізніше за всіх приїхав генерал Аносов, у гарному найманому ландо, у супроводі двох офіцерів: штабного полковника Понамарьова, передчасно постарілого, худого, жовчного чоловіка, виснаженого непосильною канцелярською роботою, і гвардійського гусарського поручика Бахтинського, який славився в Петербурзі як кращий танцюрист і незрівнянний розпорядник балів. Генерал Аносов, огрядний, високий, сивочолий старий, важко злазив з підніжки, тримаючись однією рукою за поручні козел, а іншою — за задок екіпажа. У лівій руці він> тримав слуховий ріжок, а в правій — ціпок з гумовим наконечником. У нього було велике, грубе, червоне обличчя з м’ясистим носом і з тим добродушно-величним, дещо погордливим виразом у примружених очах, розташованих променистими, припухлими напівколами, який властивий мужнім і простим людям, що бачили часто і близько перед своїми очима небезпеку і смерть. Обидві сестри, які здалеку його пізнали, підбігли до коляски саме вчасно, щоб напівжартівливо, напівсерйозно підтримати старого по обидва боки.
Далі весь твір…


Гранатовий Браслет (переказ стисло) (частина третья)

Розміщено Стислі перекази з української мови від Tvir від Понедельник 23 мая в 8:54

Усі сміялися. Усміхалася й Анна своїми примруженими очима. Густав Іванович реготав голосно й захоплено, і його голова з худим, обтягненим гладенькою блискучою шкірою обличчям, із прилизаним рідким, світлим волоссям, із запалими очима, була схожою на череп, що, оскалившись, показував гнилі зуби. Він і зараз обожнював Анну, так само, як в перший день шлюбу, завжди намагався сісти біля неї, непомітно доторкнутися до неї і упадав за нею так закохано й самовдо-волено, що часто ставало за нього і прикро, і ніяково.
Далі весь твір…


Гранатовий Браслет (переказ стисло) (частина четверта)

Розміщено Стислі перекази з української мови від Tvir від Понедельник 23 мая в 8:53

Догоріли останні промені осіннього вечірнього сонця. Згасла остання багряна, вузенька, як щілина, смужка, що жевріла на самісінькому краєчку обрію, між сизою хмарою і землею. Уже не стало видно ні землі, ні дерев, ні неба. І тільки тремтливі зорі сяяли над головою в чорному небі, та блакитний промінь від маяка піднімався прямо вгору тонким стовпом і наче розхлюпувався там об небесний купол рідким, туманним, світлим колом. Нічні метелики билися, налітаючи на скляні ковпаки свічок. Зірчасті квіти білого тютюну в палісаднику запахли гостріше з темряви і прохолоди.
Далі весь твір…


Гранатовий Браслет (переказ стисло) (єпілог)

Розміщено Стислі перекази з української мови від Tvir від Понедельник 23 мая в 8:53

Княгиня Віра з неприємним почуттям піднялася на терасу і ввійшла в будинок. Вона ще здалеку почула гучний голос брата Миколи й побачила його високу, суху постать, яка швидко снувала з кутка в куток. Василь Львович сидів біля ломберного столу і, низько нахиливши свою стрижену велику світловолосу голову, креслив крейдою по зеленому сукну.
Далі весь твір…


«Запахи — Історія одного вбивці» Частина перша

Розміщено Стислі перекази з української мови від Tvir від Воскресенье 22 мая в 9:48

У вісімнадцятому столітті жив у Франції чоловік, який належав до наигеніальніших і наиогидніших постатей цієї не бідної на геніальні й огидні постаті епохи. Саме його історію ми тут і розповімо. Звали того чоловіка Жан-Ватіст Гренуй, і коли його ім’я на противагу іменам інших геніальних потвор, таких як де Сад, Сен-Жюст, Фуше, Бо-напарт та інших тепер забуто, то, певна річ, не тому, що Гренуй порівняно з цими знаменитими монстрами був не такий зарозумілий, зневажливий, аморальний, одне слово, безбожний, а тому, що його геній і єдине його шанолюбство були обмежені сферою, яка в історії не залишає жодних слідів: нетривким царством запахів.
Далі весь твір…



Сторінка 4 з 42«123456789101112131415» »


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru