Візантійська теорія образу

Розміщено Плани, питання з відповідями від Tvir від Воскресенье 24 апреля в 11:10

Теорію образу, ікони (від грец. еikōn — зображення, образ) було розроблено Іоанном-Мансуром Дамаським (християнином з арабського міста Дамаск — центру іконошанувальників). Полемізуючи з іконоборцями, які, посилаючись на біблійну заповідь «Не сотвори себе кумира», вважали, що Бога — Абсолют — не можна уявити собі в будь-якому вигляді і тому відхиляли саму можливість створення ікони і поклоніння їй, Іоанн-Мансур Дамаський наполягав на необхідності створення і шанування ікон. «Не можна відтворити красу Бога, бо ніколи земна краса не зможе передати божественну досконалість; безтілесний, незримий священний образ можна зображувати, але в символічному чи алегоричному вигляді», — стверджував він. Ікона — це тільки символ, який не зображує Бога та янголів, а лише нагадує про них. Ікона — це спосіб «піднесення душі до першообразу», тобто до архетипу. Щодо можливості зображення на іконах сцен з Євангелія, то в цьому питанні не може бути взагалі ніяких сумнівів, бо Євангеліє описує земне життя Христа і Богоматері, тобто те, що мало земні, зримі форми.
Далі весь твір…


Культура Візантії

Розміщено Плани, питання з відповідями від Tvir від Воскресенье 24 апреля в 11:09

За легендою, посланці римського імператора Константина, які шукали місце для заснування нової столиці, одного разу побачили в чистому небі   над Босфором гордого орла із змією в кігтях. Змія прагла вжалити свого ворога, але могутній птах каменем упав з висоти й ударом дзьоба добив змію. Воїни Константина сприйняли цей епізод як знак Божий і заснували саме там, на місці старої грецької колонії Візантій, місто Константина — Константинополь. 11 травня 330 р. це місто було офіційно назване столицею Римської імперії, а пізніше орел з двома головами став гербом Візантії (Азія + Європа). Перенесення столиці з берегів Тібра на узбережжя Мармурового моря пов’язують і з тим, що Константин після перемоги над Максенцієм (який захопив владу в Римі) вирішив відректися від язичництва і почати нову історію під покровительством нового Бога, вважаючи, що саме Христос допоміг йому перемогти Максенція, явивши в небі видіння хреста із написом: «Сим победиши». Християнство було затверджене як одна з державних релігій. А коли Римська імперія в 395 р. розпалася на Західну і Східну, саме тут, на Сході, і виникла держава, що проіснувала до середини XV ст.
Далі весь твір…


Культура середньовіччя

Розміщено Плани, питання з відповідями від Tvir від Воскресенье 24 апреля в 11:08

У 476 р. племена вандалів розгромили Рим, західна Римська імперія припинила своє існування, в історії людства почалася епоха Середніх віків. Авторами такої назви епохи стали італійські гуманісти XVI ст., позначивши ним тисячолітню епоху в розвитку Західної Європи між античністю («античність» — це також термін гуманістів) та Новим часом, як вони позначали свою епоху.
Далі весь твір…


Релігійні уявлення римлян, еллінізація римської релігії

Розміщено Плани, питання з відповідями від Tvir від Воскресенье 24 апреля в 11:07

Релігійні уявлення римлян змінювалися і досить помітно протягом такої довгої та такої бурхливої історії. В основі найдавніших римських релігійних вірувань лежить анімізм. Італійці вважали, що світ був сповнений добрими і злими духами та демонами, які супроводжували кожну дію людини, тому римляни поклонялися і зверталися з молитвою і до добрих, і до злих демонів. За оранку відповідали три духи. Дім охороняли Пенати; двері — бог Янус (бог входу і виходу, потім його ім’ям було названо перший місяць юліанського календаря (за аналогією: вхід — початок року), що почав діяти з 1 січня 45 р. до н. е.; вогнище — Веста (Гестія у греків). Римляни поклонялися деревам: культ дуба (всі римські царі носили вінки з дубового листя). Дж. Фрезер в «Золотій гілці» описує це, пов’язуючи з Юпітером. Але цих духів римляни не уявляли у вигляді людей, не ставили їм статуї, не будували храмів.
Далі весь твір…


Своєрідність римської культури, етапи розвитку Римської держави

Розміщено Плани, питання з відповідями від Tvir від Воскресенье 24 апреля в 11:06

Культура Стародавнього Риму входить у нашу свідомість ще в шкільні роки легендою про Ромула, Рема та їх матір — капітолійську вовчицю, що їх вигодувала. Рим асоціюється у нас із гладіаторськими боями, із опущеними долу великими пальцями римських красунь, які вимагають цим жестом смерті для переможених гладіаторів. Це римські імператори, які відомі в історії чи то своїми висловами, чи своїми ділами. І завжди, коли кажемо: «Гроші не пахнуть», ми згадуємо автора цих слів  цинічного Веспасіана, а можливо, поруч з ним і його благородного сина, імператора Тіта, який, не зробивши жодної доброї справи протягом дня, казав: «Друзі, я загубив день». Або згадуємо Юлія Цезаря, що сказав на березі Рубікону: «Жереб кинуто», — і почав громадянську війну, а потім, умираючи від руки змовників, промовив крилате: «І ти, Брут?» — фразу, що стала в історії людства символом зради. Культура Стародавнього Риму — це відомі пам’ятки архітектури, скульптурного портрету, літератури, яка була репрезентована Вергілієм, Петронієм, Овідієм, Апулеєм та багатьма славетними іменами.
Далі весь твір…



Сторінка 8 з 0«


загрузка...

Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru