«Щоденник» - символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото - самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у «Щоденнику», глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього України, співчуттям до народу у тяжкі для нього роки. Автор саркастично засуджує тоталітарну систему, яка породжувала кар’єристів і підлабузників, людей підозрілих і недовірливих, жити в такій атмосфері творчій, мислячій людині важко, а то й нестерпно. Ще в перші роки війни письменника турбувало, про що стане писати наша література про цей період, бо «…Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки, …що вистачило б на десять поколін…»
Далі весь твір…

Сюжет твору М. Куліша «97». Сюжет твору являє собою фрагменти побутового життя українського села під час голоду в Україні 1921 - 1922 років. У п’єсі немає визначної глобальної дії. Перед читачем проходять картини «в сіреньких рамцях злиденного, вбогого, та ще й поруйнованого голодом життя. Немає тут пафосу, блискучих бойових лозунгів… Ворожа сила - куркулі і голод - давить людей, валяє на смерть». Так написав у своєму листі до друзів М. Куліш. У трагедії «97» відтворено боротьбу незаможників з голодом, їх всього 97, але вони ідуть до кінця. Тема твору. Показано реалістичне відтворення героїчної боротьби найбіднішого українського селянства за життя в умовах голоду і розрухи після закінчення громадянської війни.
Далі весь твір…

Робінзон врятовує життя одному з полонених, що перебували в дикунів. Робінзон побачив у підзорну трубу дикунів. З ними були три полонені. Двох дім куни з’їли, один втік. Робінзон вбив переслідувачів, а хлопця врятував. Зовнішній вигляд врятованого хлопця. (Гарний, високий на зріст, бездоганної статури, з рівними міцними руками й ногами. На вигляд - 26 років. Мужнє обличчя; очі жваві, блискучі; волосся довге, чорне. Робінзон дав йому ім’я П’ятниця, бо саме цього дня він його побачив і врятував. Робінзон вирішив навчити П’ятницю усього, що! могло бути для нього корисним. П’ятниця показав себе здібним учнем. Хлопець навчився розуміти англійську мову, розповів Робінзону про прибуття білих людей.
Далі весь твір…

Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостерігав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Стівенсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, письменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої Його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цупкого паперу..
Далі весь твір…

Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик (так звали його в родині) спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш «Сон» - це був перший вірш майбутнього лірика й байкаря. Десь у шостому класі в зошиті гімназиста Глібова збиралось кілька десятків поезій.
Далі весь твір…