Жарти епохи
Добрий жартівник — мертвий жартівник. Думка, тоталітарного режиму часів Сталіна, коли звичайний анекдот із політичним ухилом міг призвести до розстрілу, а «шуткувати» про владу було проявом невиправдано ризикованої мужності. Зараз подібні жарти лунають на кожному кроці. А що ж було в часи, коли творив талановитий український сатирик Євген Дудар? Щось середнє між часом «сталінізму» і сьогоденням. Тобто з радянської дійсності глузували, але дуже обережно й завуальовано, приховуючи свої дотепи за формою байки чи казки. Саме так. і чинив Є. Дудар, кредо якого було «сміх врятує світ». А сміятися було над чим, бо у «вєліком і могучєм совєтском союзе» було стільки життєвих парадоксів, що навіть така серйозна наука, як історія не може ставитися до цих часів без долі іронії, а відголоски недалекого минулого досі є приводом для висміювання більшістю гумористів на пострадянському просторі.
Далі весь твір…