Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XIX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: «чий М. Гоголь, російський чи український?» Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: «Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк не віддав би переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровано Богом, і, як навмисно, кожна з них окремо вміщує у собі те, чого немає в іншій, — явний знак того, що вони повинні доповнювати одна одну». Тож не дивно, що така українська творчість Гоголя є настільки російською і навпаки. Ціла низка творів про Україну, написаних російською мовою, є неоціненним внеском у скарбницю літератур обох країн. Гоголь у своїй російській мові зберігав світоглядні українські фольклорні моделі. Відомо, що письменник із великою увагою ставився до народної української творчості, знав вірування, обряди, казки й легенди українського народу.

Далі весь твір…

У критиці існує багато припущень щодо того, що є основою роману «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, яка ідея домінує в цьому шедеврі. Деякі вважають, що це боротьба добра і зла, світла і пітьми, інші пишуть про віру і безвір’я, істину і справедливість, треті стверджують, що це роман про любов і творчість, про свободу дійсну і удавану. Я хочу поміркувати про проблему протиставлення справжньої свободи і вигаданої.

Далі весь твір…

Поява повісті В. Дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. Одні схвально відгукнулись про повість, інші радили В. Дрозду: «Заховайте й нікому не показуйте, то буде вам гірше». Чим пояснити таке ставлення до однієї з яскравіших химерних повістей нашої літератури? Можливо, тим, що тут немає чіткої межі між реальним і казково-нереальним світами, в яких паралельно існує головний герой. Михайло Решето — мрійник із Пакуля. Для нього є цілком нормальним по рятування корови Маньки; ту ж корову він повертає додому — живу і здорову, тільки трішечки схудлу, бо три дні поштою мандрувала. Цей сільський хлопчисько нічим не поступається пригодам барона Мюнхаузена, або Гулівера Дж. Світа. Місце дії в повітрі — невигадане. Там пройшло дитинство письменника.

Далі весь твір…

Ці почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Для грузинського народу ця книга стала народною реліквією, основою для створення народних пісень, переказів. Це така ж пам’ятка грузинської літератури, як «Слово о полку Ігоревім» для українців чи «Божественна комедія» Данте для італійців.

Далі весь твір…

Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка.

Далі весь твір…