Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”. Великий російський письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом створення контрасту. Цієї мети покликана служити й двухчастная структура оповідання. У першій частині дається захоплений опис світського балу. Товстої використає епітети “щасливий”, “чудовий”, “сяючий”, щоб викликати в читача відчуття теперішнього свята. Головний герой - Іван Васильович - юнак з багатої сім’ї. Він вразливий і гарячий. Іван Васильович спостерігає, як предмет його страсті - дочка полковника - танцює мазурку зі своїм гарним ставним батьком. Почуття юнака одержує як би новий поштовх.
Далі весь твір…

Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові I. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів - від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра I, “Табель про ранги” до XIX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити   себе   на чотирнадцять   класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. Глава міста - городничий. Це “уже пристарілий на службі й дуже недурний по-своєму людина. Хоча й хабарник, однак поводиться дуже солідно”. Втім, його підлеглі теж хабарничають, хоча й поводяться не дуже-те солідно. Гоголь нагородив кожного персонажа комедії “мовця прізвищем”. Легко, наприклад, представити, як буде судити чиновник на прізвище Ляпкин-Тяпкин, або як буде виконувати свої обов’язки поліцейський на прізвище Уховертов. Але подивимося уважніше на чиновників, зображених Гоголем.
Далі весь твір…

Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити за прикладами. Згадаємо негативних героїв популярних “міліцейських” серіалів - чим не герої Гоголя, що тільки зробилися більше холоднокровними й жорстокими? Сам Гоголь відзначав, що Хлестаков є самим важким образом у п’єсі. У рекомендаціях для актора, що виконувала цю роль, Гоголь досить глибоко розкриває характер цього персонажа. Хлестаков зробив всі свої подвиги в повітовому місті абсолютно ненавмисно. Хлестакова можна зрівняти з балетним танцівником - рухаючись по просторі п’єси, він пожвавлює хід усього дії, виступає теперішнім двигуном сюжетного розвитку комедії. Хлестаков блискуче зіграв роль ревізора перед повітовими чиновниками, тільки до середини четвертої дії починаючи розуміти, що його приймають за трохи “державну людину”. Що почуває при цьому лжеревизор? Здається, нічого.
Далі весь твір…

Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи I. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XIX століття й не помышляло. Місто, у якому відбувається дія комедії, вигаданий, однак виглядає він незвичайно типово. Десятки таких міст були розкидані по Росії. “Так звідси хоч три роки скакай, ні до якої держави не доїдеш” - так вустами свого персонажа автор характеризує це місто. Місце дії комедії виглядає як маленьке государство. У ньому є, здається, все необхідне для гідного життя городян: суд, навчальні установи, пошта, поліція, установи охорони здоров’я й соціального забезпечення. Але в якому жалюгідному стані вони перебувають! У суді хабарничають. Хворих лікують абияк, замість підтримки порядку поліція бешкетує. І саме дивне те, що весь адміністративно-фінансовий механізм, бюджетні установи та інше працює цілком сносно. Це місто  - далеко не гірший у Росії.
Далі весь твір…