Перша проблема п’єси - філософський спір про правду. Друга - що краще для мешканців нічліжки? 1) Брехня на спасіння Луки. 2) Правда Сатіна. Третя - брехня-якір, який тримає людей на “дні”. У п’єсі “На дні”. Горький показує людей, зломлених життям, приречених на загибель. Герої, їхній внутрішній світ розкривається не з вчинків, а з розмов.
Далі весь твір…
Пушкіна, працюючи над романом «Євгеній Онєгін», створював не тільки образ свого сучасника, не тільки відбиття століття. У кожному рядку роману, у кожній дії й у кожній думці героїв - сам Пушкін. Але, розкриваючи самого себе через своїх героїв, Пушкін не міг не донести до читача своїх подань про жіночу красу - красі не тільки зовнішньої, але й духовної. У кожної людини, а тим більше поета, свої подання й мрії «про ангела земному». Тому, напевно, у російській літературі жінки оспівані особливо гарні «Милий ідеал» Пушкіна - його Тетяна - і є та сама краса, що врятує мир. Коли читаєш роман або повторюєш про себе улюблені рядки, завжди мимоволі забуваєш про те, що Тетяна Ларіна - усього лише мрія, подання Пушкіна про те, який повинна бути жінка, гідна замилування й любові його, «одного з розумніших чоловіків Росії». Здається, що Таня - жива реальна людина.
Далі весь твір…
Повість О. Купріна «Двобій» з’явилася у світло в 1905 році. Вона відразу залучила до себе загальна увага й зробила знаменитим її авторО. Дійсно, важко назвати інший добуток, де з такою силою й майстерністю показаний стан армії того часу й вдачі, що панують у ній. Матеріал для «Двобою» дало Купріну саме життя. Письменник учився в кадетському корпусі й у юнкерському училищі, потім майже чотири роки прослужив в армійському піхотному полицю. Накопичені враження й лягли в основу повести, дозволили письменникові правдиво зобразити картини провінційного армійського життя й створити галерею портретів офіцерів і солдат.
У світовій літературі взагалі, а в російській літературі особливо, проблема взаємини людини з навколишнім його миром займає велике місце. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство - про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбилися в багатьох стійких словесних формулах, наприклад у відомій фразі «середовище заїло». Помітно загострився інтерес до цієї теми наприкінці XIX - початку XX століття, в епоху Росії. У дусі гуманістичних традицій, успадкованих від минулого, розглядають це питання такі письменники-реалісти, як И. Бунін, О. Купрін, В. Короленко, використовуючи при цьому всі художні засоби, які стали досягненням рубежу століть. Проблема людини й навколишнього світу Може бути розглянута на прикладі добутків О. Купріна.
Проблема й ідея роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти» укладені в самій його назві. Неминуче й вічне протистояння старшого й молодшого поколінь, обумовлене духом, що змінюється, часу, можна розглядати як у трагічному ключі (як зробив це, наприклад, Ф. М. Достоєвський у романі «Біси»), так і в сатиричному й навіть гумористичному. Можна сказати, що гумору в романі більше, ніж сатири. Сатира тільки викриває (сатира може бути їдка, зла, гостра), тоді як гумор не тільки смішить, але при цьому ще викликає жаль і навіть співчуття (гумор - м’який, добрий і т.п.). Справді, встає питання, кого ж викриває Тургенєв - «батьків» або «дітей»? За віком, характеру, способу життя автор під час написання роману був «батьком».
Далі весь твір…
Нові твори