Як розгортається трагічна тема в поемі А.А. Ахматової «Реквієм»?

Розміщено Шкільні твори для 9 класу від Tvir від Воскресенье 13 февраля в 16:17

Сучасники схильні були бачити у віршах Ахматової лише визнання жінки, сповідь люблячого серця. Але вже і тоді багатьох починала бентежити несподівано широка проекція духовного світу, розкривається в цих віршах. Що ж допомогло віршу Ахматової впустити в себе тривоги великого світу? Чому в її любовному романі, переплітаючись з одвічною і традиційною музикою серця, зазвучав незрозумілий їй самій хрипкий, як «вої здичавілого хуртовини», невідворотний трагічний «гул»?
Далі весь твір…


Які мотиви лірики М. Лермонтова я бачу в «Герої нашого часу»

Розміщено Шкільні твори для 9 класу від Tvir від Воскресенье 13 февраля в 16:16

М. Ю. Лермонтов — поет покоління 30-х років XIX століття. «Очевидно, — писав Бєлінський, — що Лермонтов поет зовсім іншої епохи і що його поезія — зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства». Епоха лихоліття, політичної реакції після повстання декабристів у 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах породила такого поета, як М. Ю. Лермонтов, поета, який своєю головною темою обрав тему самотності. І тема ця проходить через усю творчість Лермонтова: з надзвичайною силою звучить вона в ліриці, в поемах, в безсмертному романі «Герой нашого часу». Зв’язок «Героя нашого часу» з образами ліричних творів Лермонтова безсумнівна. Адже головна думка роману була викладена поетом у вірші «Дума»: Сумно я дивлюся на наше покоління! Його майбутнє — чи порожньо, чи темно, Тим часом, під тягарем пізнання иль сумніву, У бездіяльності постаріє воно … У цих рядках вже висловлені думки, які знайдуть відображення і на сторінках роману, адже головний герой його — Григорій Олександрович Печорін — і є типовим представником цілого покоління, у долі якого відбиваються всі вади, недоліки, хвороби суспільства тієї епохи.
Далі весь твір…


Як я бачу образ автора в романі «Євгеній Онєгін»

Розміщено Шкільні твори для 9 класу від Tvir від Воскресенье 13 февраля в 16:15

У ліричних відступах виникає образ автора, свідка чи учасника подій, що викладають, оповідача, близько тс серця приймає все, що відбувається з його героями. Сумно-іронічний, глузливий і дотепний, задушевний співбесідник і глибокий мислитель — людина і поет-громадянин — таким постає перед нами Пушкін, розкриваючи свої думки, почуття, настрої, ділячись спогадами про минуле і мріями про майбутнє. Онєгін — це його «добрий приятель », з яким поет у свій час був близький. Як і його герой, Пушкін зневажає світське суспільство, страждає, шукає шляхи до іншого життя. Однак автор попереджає читача, що ототожнювати його з Онєгіним не можна:
Далі весь твір…


Лірика А. А. Ахматової

Розміщено Шкільні твори для 9 класу від Tvir від Суббота 12 февраля в 21:12

З ім’ям А. Ахматової в російській поезії зазвучав новий прекрасний неповторний голос. Увійшовши в літературу з поезією жіночої душі, вона відразу стала в ряд перших російських поетів. Мине небагато часу після виходу її першої збірки віршів «Четки», і Осип Мандельштам напише, що ім’я Ахматової стає «символом Росії». У ранніх своїх віршах вона говорить від імені жінки, яка з трепетом чекає зустрічі з коханим.
Далі весь твір…


Я прочитав п’єсу М. Горького «На дні»

Розміщено Шкільні твори для 9 класу від Tvir від Суббота 12 февраля в 21:09

Про що може думати людина, що стоїть на нижчій сходинці суспільства? У чому сенс його існування, до якого моральному ідеалу він може прагнути, та й взагалі, чи хоче він жити заради світлого майбутнього, заради своєї життєвої ідеї? Що для нього цей світ? Всього лише темний куток обшарпаної кімнати, тьмяна свічка на брудному столі, пляшка «гіркої» … Його думки націлені на одне — як прожити ще один безглуздий день …
Людина стає філософом, коли розуміє, що він не може нічого змінити у своєму житті, яка часом стає нікчемною. І він починає мислити вільно, намагаючись зрозуміти, в чому суть його існування. Найчастіше він приходить до такого стану під дією навколишнього світу, що тисне на людську душу, що ламає життя. Суспільство завжди змінює людину, накладаючи на нього відбиток цинічності та егоїзму. Але навіть на самому дні завжди може знайтися людина, яка продовжує ще вірити у свій ідеал, який намагається знайти правду в цьому божевільному світі. Прикладом цього може служити Сатин, персонаж п’єси «На дні».
Цю п’єсу, як мені здається, слід розглядати як соціально-філософську, як життєву драму роздавлених душ … Люди в ній живуть самі по собі, вони байдужі і егоїстичні. Вони несуть на плечах тягар своїх життєвих проблем, який аж ніяк не легкий. А які їхні прагнення, чого вони хочуть від свого життя? Люди ці, мешканці нічліжки Костильова, вже не намагаються вибратися з цього «дна» — вони вже стали його невід’ємною частиною. Туди їх загнали соціальні проблеми — злидні, голод … Їх життя затягнув вниз вир громадських потрясінь, і вони опустилися на саме дно, у прірву. Їх філософія різна-одні вірять в романтичні ідеали, в працю, в людську велич, а інші прагнуть піти у тінь, сховатися в темному кутку від майбутніх проблем і потрясінь, щоб не змінювати своє життя ще раз. Вони живуть у своєму минулому, згадуючи свої минулі дні, назавжди втрачені.
Часом життєвий вантаж стає просто нестерпний, і тоді від людини залишається тільки гірке спогад і жалість до так бездарно занапащене цим божевільним світом людського життя. Це, звичайно, в першу чергу, відноситься до Акторові.
Можна виділити два різновиди життєвого гуманізму драми, і, відповідно, двох героїв — носіїв цього гуманізму. Перший — це Лука, який сповідує гуманізм, заснований на співчутті і жалості до людини, який закликає нас примиритися з існуючими умовами. Лука зміг заспокоїти стражденну душу Анни, яка, напевно, врешті-решт, отримала хоч якусь допомогу вперше за довгі роки. Її останні дні стали більш щасливими, ніж кілька попередніх тяжких років життя.
У Луки є запеклий противник — Сатин. Він поклав в основу своєї життєвої філософії віру в людину, в Людину з великої літери. Він говорить про користь праці, про високе призначення людини. Але у всьому цьому ми можемо побачити і одне велике протиріччя. Так, герої говорять про роботу, працю, людської душі, але самі вже давно втратили людську подобу і перестали цінувати навіть саме життя. Може бути герої та керуються у своїй філософії високими життєвими принципами, але в соціальному сенсі вони перестали існувати як особистості. Дуже фудло відповісти на ті філософські питання людського буття, які поставив у п’єсі Горький, однозначно.
Таким чином, можна переконатися, що «На дні» — це драма, драма соціально-філософська. Тут поставлено безліч питань, що стосуються суспільства і людського життя. Ці дві проблеми пов’язані один з одним невидимими нитками, які рвуться в той момент, коли люди втрачають віру в себе. Хочеться, щоб людина була Людиною не тільки на словах …



Сторінка 14 з 0«


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru